Початок календарної весни був сприятливим для озимих культур — НААН

Про це повідомляє АПК-Інформ з посиланням на агрометеорологічний звіт за березень 2023 року фахівців НААН України.

Зазначається, що раннє підвищення температурних показників уже на початку березня зумовило активізацію ростових процесів у рослин, посилення фотосинтезу, розвитку вторинної кореневої системи, що свідчило про завершення зимового спокою та відновлення весняної вегетації.

«Звичайно, що такі погодні флуктуації не є сталою величиною, але останніми роками порівняно тепла зима та рання весна є майже звичайним явищем, що для зерновиробників нашої країни має неабиякий позитивний ефект. За мінливої погоди, коли невисокі позитивні температури повітря чергуються з незначними нічними заморозками, а також за наявності помірних опадів та доброї зволоженості ґрунту після зими, рослини озимих зернових культур мають достатньо багато часу для відновлення ушкодженої надземної маси і розвитку кореневої системи, що зі свого боку впливає на продуктивність фотосинтезу та посилення їх стійкості до можливої посухи впродовж подальшої вегетації», — йдеться у повідомленні.

Як зазначається, цьогоріч рання активація процесів життєдіяльності в рослин є надзвичайно важливою для озимини надпізніх строків сівби (після 01.11.), коли рослини розпочали зимівлю в кращому випадку у фазі сходів, а на початку весняної вегетації налічували в середньому два листки і мали слабко розвинену кореневу систему, що ставило під загрозу їх подальшу життєздатність у разі настання тривалої посушливої погоди. Така проблема залишається і на завершення березня, де рослини, наприклад, пшениці озимої, сівба якої проводилася на початку другої декади листопада минулого року, після трьох тижнів весняної вегетації утворили переважно 3-4 листки або ж перебувають на початку фази кущіння. Подальший їх стан залежатиме виключно від гідротермічних умов наступних квітня і травня, хоча зрозуміло, що досягти гарного результату на таких полях не вдасться навіть за достатнього забезпечення мінеральним живленням.

Загалом перший весняний місяць характеризувався підвищеним температурним режимом, помірною кількістю опадів і мало відрізнявся за погодними умовами від попередніх років, які вже привчили аграріїв до відносно раннього початку весняно-польових робіт.

Упродовж першої декади березня спостерігалася порівняно тепла, як для цієї пори року, майже без опадів погода. Середня температура повітря становила 3,5°С, що було на 2,6°С вище середньої багаторічної норми. Впродовж декади середньодобові температури повітря знаходилися в межах від 0,9°С морозу до 8,4°С тепла. Максимальна температура повітря в окремі дні підвищувалась до 15,8-16,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 24,2 26,1°С. Разом з тим мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до -2,4 — -3,6°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -3,8 — -4,2°С.

Середня кількість опадів за декаду становила лише 0,5 мм, або 5% від кліматологічної норми. Впродовж цього часу значення середньої відносної вологості повітря варіювалися від 72 до 81%.

За останні 10 років упродовж першої декади березня більш холодною була погода у 2015, 2018, 2021 та 2022 рр., а менше опадів відмічалося лише у 2017 р.

Протягом зазначеного періоду найбільше промерзання ґрунту становило 2-4 см, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -1,1°С, що було значно вище критичної температури вимерзання рослин.

З початком другої половини декади відбулося поступове підвищення температурних показників, а середньодобові температури повітря перевищили необхідний біологічний мінімум для озимих культур (+5°С), що й стало початком стійкого відновлення активної весняно-літньої вегетації рослин (8 березня). Хоча в окремих регіонах, зокрема на півночі країни, відновлення життєдіяльності озимини відбулося на декілька днів пізніше, що цілком нормально і в подальшому не матиме негативного впливу на продуктивність рослин.

Спецвипуск щорічного інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт