Експерт розповів, коли можливе застосування сеникації на пшениці

За його словами, сеникація як агротехнічний прийом відома давно, його активно застосовували 30-40 років тому. Але на той час були поширені більш пізні сорти пшениці, що дозрівали аж у серпні. Вони були зазвичай високорослі, нерівномірні, були підгони (пагони з недорозвиненими колосками). А зараз, коли з’явилися ранньо- та середньостиглі сорти, зазвичай потреби в такому агрозаході немає.

«Втім, бувають такі роки,  коли справді потрібно прискорити збирання озимої пшениці, щоб зменшити втрати. Збільшити кількість білку в зерні, кількість і якість  клейковини. Для цієї мети сеникація цілком придатний агроприйом, адже спрямована на прискорення дозрівання зерен у колосі, особливо в нижній його частині», — каже Олексій Сергієнко.

Він нагадує, що колос починає цвісти від середини і продовжує вгору і вниз. І часто, коли йде збирання, нижні зернівки зазвичай мають вищу вологість зерна, ніж решта колоса. Це в загальній масі підвищує вологість зібраного зерна. Якщо ж чекати, поки нижнє зерно досягне стандартних 14% вологості, то тим часом у верхній частині  колоса вона може знизитись до 10% й почати осипатись, що призведе до значних втрат.

«А сеникація спрямована на прискорення і більш рівномірне дозрівання зерен у колосі. Таким чином всі пластичні речовини, які накопичені за період вегетації в стеблі, верхніх листках, вони перекачаються до зерен і відповідно в ньому збільшиться на 2-3% кількість протеїну, підвищиться кількість і якість клейковини. Є навіть дані науковців, що поліпшується схожість таких зернівок після сеникації», — зауважує експерт.

За його словами, загалом потреба в сеникації залежить від погодно-кліматичних умов та стану пшениці. Нинішній рік сухий у більшості регіонів. Однак буває, що тривають затяжні опади в період, коли пшениця наливається. Коли середньодобова температура на рівні +18 °С, а вологість повітря понад 70-80%, тоді можна й замислитись над необхідністю такого агротехнічного заходу.

«Багато виробничників, науковців рекомендують для сеникації застосовувати азотні добрива, такі як аміачна селітра, КАС, дехто і карбамід рекомендує. Як показує досвід і відгуки виробничників, найкращим добривом для сеникації є сульфат амонію. Кількість сульфату амонію залежить від ситуації на полі в той чи інший рік. Якщо більш вологий і температура низька, то  норма близько 50 кг сульфату  амонію на 200 л води. Якщо рік не дуже холодний (середній), то вистачить і 25 кг сульфату амонію на 200 л води», — каже Олексій Сергієнко.

Але при цьому додає, що завжди спочатку треба, як то кажуть, сісти з калькулятором і обчислити, наскільки ефективною виявиться ця процедура за нинішньої вартості сульфату амонію у співвідношенні до очікуваних цілей застосування цього прийому.

«Також дехто рекомендує додавати до розчину сульфату амонію (чи іншого добрива) також гербіциди на основі 2,4-Д — радять 25-30 г на 100 л розчину. Але я не рекомендував би додавати гербіциди гормональної групи, адже сьогодні дуже великі вимоги до якості зерна і до залишків пестицидів у ньому, особливо якщо воно призначене на експорт. Можна додати сурфактанти, які поліпшать проникнення робочого розчину з сульфатом амонію в зернівку. Їх наразі багато не ринку», — наголошує пан Олексій.

Також він додає, що важливо не плутати  сеникацію з десикацією. Адже десикація це прискорення хімічним  шляхом висихання озимої пшениці.

«Внесення десикантів на основі гліфосату чи диквату на посівах озимої пшениці відбувається за 2 тижні до збирання. Зазвичай його проводять, якщо сильно забур’янені поля, великий підгін.  Але десикація різко призупиняє налив зерна. Її проводять в тому разі, якщо вологість зерна  на полі близько 20%. Натомість сеникацію проводять, коли вологість зерна приблизно 40-45%. Тому різниця між сеникацією і десикацією дуже велика», — наголосив експерт.