6 червня 2022, 10:32, Насіння

Названо основні виклики для агросектору й насіннєвої галузі, спричинені війною

Як зазначає у своєму блозі на сайті НАУ Сюзанна Григоренко, викликом №1 є пошкодження аграрної техніки.

Окупанти діяли у своєму звичайному стилі — знищували все українське: техніку, устаткування, зерносховища. Першою «жертвою» став елеватор у Сумській області. З нового робочого механізму не залишилося і сліду: він перетворився на брухт. Після звільнення територій елеватор знайшли зі зламаним мотором, без частини деталей. Також зазнали ударів і зерносховища з Кривого Рогу та з Рубіжного. На останній «військовий об’єкт» російські військові скинули авіаційну бомбу», — розповідає пані Сюзнна. 

Погода нівелює наслідки війни: стан посівів у різних регіонах

Читати

За її словами, повною мірою наслідки проявляться восени, коли зберуть врожай, тоді, напевне, фінансові новини будуть невтішними. Адже аграріям вже потрібно замінити неробоче обладнання, знайти нові склади для урожаю, скласти безпечні логістичні маршрути, витрачатися на вирощування та перевезення врожаю з і так дорожчим пальним. Відтак зростуть й ціни на продукцію.

Як виклик № 2 експертка називає незаконне вивезення українського зерна

Окрім знищення аграрної техніки та складів, зазначає Сюзанна Григоренко, «друга армія світу» просто вкрала українське зерно та насіння. Ще на початку квітня в інформаційному просторі України з’явилися новини про незаконний вивіз українського зерна з Донецької, Запорізької та Херсонської областей. В росії ці новини подавалися як «успішний продаж» аграріями продукції та експорту її до РФ та в Крим. 

«Щоб був зрозумілий масштаб проблеми — наведу приклад: тільки з Луганської області у травні вивезли 100 тисяч тонн зерна. Місцевому населенню вкраденого товару вистачило б на 2-3 роки. А загалом з окупованих регіонів російські військові вкрали понад 400 тисяч тонн зерна. При тому вантажили все: і врожай, і сміття, аби нічого не залишити аграріям», — зауважує пані Сюзанна.

Вона додає, що викликом №3 є експорт вкраденого українського зерна: росія намагається вийти на міжнародний ринок не власними здобутками й високими врожаями, а за допомогою краденого українського зерна.

Також є ризики, що росіяни викрадуть і зерно нового врожаю озимої пшениці, яку українські фермери посіяли восени 2021 року.

Тому, за словам експертки, наразі головним завданням є налагодження експорту.

«Головним завданням у нас є налагодження міжнародних поставок. Це автоматично збагатить наш бюджет та збереже бізнес-клієнтів для розвитку аграрної сфери після закінчення війни. Тому ми спільно з урядом створюємо умови для стабільного експорту. Для цього залучається не тільки залізничне перевезення. Водночас ми працюємо над спрощенням допускного в’їзду закордон та до портів. Ці заходи сприятимуть розвиткові та відновленню експорту», — зазначила Сюзанна Григоренко.