Детальний аналіз ґрунтів та картографування дають змогу виявити проблемні зони на полі
Про це йдеться в матеріалі «Досвід упровадження точного землеробства у СТОВ Васюти на Волині».
«Зробили аналіз ґрунту на якомусь полі у 20 га з певного кластера, та й думаємо, що це можна екстраполювати на увесь 400-гектарний кластер. І лише минулого року зрозуміли, скільки ми коштів втрачаємо через незнання наших ґрунтів у подробицях. Тому вже уклали угоду з лабораторією і наразі вже десь 95% площ охоплено аналізом ґрунту — 2/3 за 10-гектарною сіткою, решта — за 5-гектарною. Таким чином, поєднавши результати з картами INDVI, розбираємось із зонами продуктивності та з’ясовуємо, у чому недоліки малопродуктивних зон. Збираємо рекомендації агрохіміків, ґрунтознавців, щоб покращувати їх та підвищувати продуктивність», — розповідає Геннадій Гадзовський, випускник курсу «Чітке ТЗ» освітньої платформи «Культиварій», власник СТОВ «Васюти».
Нагадаємо, що новий курс «Чітке ТЗ» стартує 15 лютого 2022 р.
За його словами, у перші 2 роки господарювання вважали, що рослини погано ростуть на певних полях через те, що там кислі ґрунти. Коли ж зробили системний аналіз, то побачили, що більшість їхніх ґрунтів — ближче до нейтральних, а подекуди й лужні. Тож зразу змінили підходи до живлення.
Ще один фактор, на який звернули увагу — вміст органічної речовини. З’ясували, що десь на 80% полів від 1% до 4% органічної речовини. Десь 4-5% полів мають рівень органічної речовини 5% і більше. Як зауважив пан Геннадій, із цими полями треба зовсім інакше працювати, по-іншому підходити до технології, давати їм максимально відповідно до ресурсів господарства, аби й отримати максимальний результат.
Читати по темі: Впровадження точного землеробства починається з невеликих ділянок — фахівець
Також агрохімічний аналіз ґрунту показав, що ґрунти в господарстві бідні на калій. Тому щорічно тут вносять хлористий калій. При цьому, звісно, також норми розраховують по хонах, відповідно до наявності у певній зоні певної кількості цього елементу. Власне, як загалом при диференційованому внесенні добрив.
«Після аналізу ґрунту ми підійшли по-іншому до наших полів, а коли зробили картографію врожайності, це взагалі перевернуло світ. Аналіз ґрунту був зроблений за 10-гектарною сіткою, а картографія врожайності показала вже в кольорових градаціях до квадратного метра — що на полі відбувається. І якраз картографія врожайності наштовхнула мене як власника на те, що треба шукати у виявлених малопродуктивних зонах відповіді, чому ж вони малопродуктивні, за рахунок якого показника. І як ми можемо їх змінити, застосувавши наші агротехнологічні заходи. Тож обрали собі стратегію на наступні 3 роки — працювати над зонами продуктивності, які генерують наш грошовий потік», — пояснив Геннадій Гадзовський.
І додав, що просто зробити аналіз ґрунту, раз поглянути і покласти під сукно — це лише намарно викинуті гроші.
«У більшості випадків так і відбувається: десь там локально зробили, подивилися, якесь рішення прийняли, поклали «в архів». Він має бути постійно в центрі уваги, як один із головних інструментів, складова технології. Звісно, разом з технологічним супроводом. Адже просто кинути добрива у певній нормі і думати що ти вже питання закрив, — це велика помилка. Його ж треба заробити на ту глибину де рослина його візьме, внести його в той період, коли рослині він потрібен, і в тій кількості, яка враховує наявність доступних елементів у ґрунті, потреби рослини в цьому елементі та інші фактори. І це найперше, що потрібно зробити для підвищення ефективності свого поля», — стверджує власник СТОВ «Васюти».