Науковці ЮНЕСКО прогнозують глобальний дефіцит водних ресурсів до 2030 р.

«Вода — це наш найцінніший ресурс, «блакитне золото», до якого більше 2 млрд людей не мають прямого доступу. Вона не тільки необхідна для виживання, але і грає санітарну, соціальну та культурну ролі в людських суспільствах», — заявила генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азула.

Ця проблема детально розкривається в 200-сторінковій доповіді, автори якого підкреслюють, що вартість води потрібно вимірювати, виходячи не тільки з її ринкової ціни, але і з вигод, які може принести її поширення. У той же час вони визнають, що зараз немає загальновизнаної моделі, яка дозволяла б провести подібну оцінку.

Читати по темі: Застереження для аграріїв: Національна екологічна рада України прогнозує рекордно посушливе літо

Дослідники наводять цілий ряд аспектів, які впливають на цей показник, розбивши їх на п’ять категорій:

• оцінка водних джерел, водних ресурсів і екосистем;
• оцінка водної інфраструктури для зберігання, використання, повторного використання або поліпшення водопостачання;
• оцінка послуг водопостачання, в основному питної води, санітарії та пов’язаних з ними аспектів здоров’я людини;
• оцінка води як фактора виробництва та соціально-економічної діяльності;
• інші соціокультурні цінності води, включаючи рекреаційні, культурні та духовні атрибути.

Згідно з наведеними в доповіді незалежними оцінками, «до 2030 року світ зіткнеться з глобальним дефіцитом води в розмірі 40%», і ситуація погіршиться за рахунок інших глобальних проблем, зокрема, наслідків пандемії. Автори доповіді особливо підкреслюють, що в світлі нинішнього санітарного кризи проблема забезпечення жителів Землі водою для задоволення потреб в гігієні стає актуальною як ніколи.

«У той час як оцінка грошової вартості проста і зручна в сільському господарстві і промисловості, її недоліком є недооцінка, навіть виключення інших аспектів, які важче монетизувати. Як ми можемо виміряти вартість шкільних днів, які діти пропускають щорічно через хвороби, пов’язані з водою? — задаються питанням дослідники. — Тим не менш, можна розробити комплексний підхід, який дозволить розглядати різні аспекти водних ресурсів разом, щоб визначити відповідні варіанти політики», — додають в ЮНЕСКО.

Нагадаємо, науковці радять аграріям інвестувати в технології регенерації ґрунту: адаптація до змін клімату.