Після втрати Каховського водосховища врожайність зернових і соняшника на Херсонщині впала на 70-90% — вчені

Про це SuperAgronom.com розповіли вчені Херсонського державного аграрно-економічного університету — доктор с.-г. наук Віталій Пічура та д.е.н. Лариса Потравка.

«У результаті (ред. — руйнування Каховської ГЕС) формується самопідсилювальний механізм деградації: менше вологи — вища температура поверхні — слабша рослинність — ще швидша втрата вологи. Це призводить до подальшого руйнування біокліматичної стійкості території та посилення кліматичної вразливості Півдня України, — пояснюють вчені.

Наприклад, у літній період 2024–2025 років температура поверхні ґрунту на окремих територіях Півдня України сягала 60–67°C, а температура повітря досягала й перевищувала +38-40°C. Такі умови сприяють розвитку екстремального теплового стресу, деградації рослинного покриву та формуванню осередків «островів тепла».

Ці процеси безпосередньо позначилися на врожайності, кажуть фахівці. Якщо у 2021 році врожайність зернових культур у зоні зрошення становила 4,5–5,0 т/га, соняшнику — 2,2–2,6 т/га, а в 2022 році через воєнні чинники та часткове порушення водопостачання вона знизилася до 3,0–3,5 т/га для зернових і 1,5–1,8 т/га для соняшнику, то вже в 2023 році після руйнування Каховської ГЕС врожайність зернових у найбільш постраждалих районах скоротилася до 2,0–2,5 т/га.

«У 2024 році — першому повному сезоні без стабільного зрошення — на тлі спеки та дефіциту опадів урожайність зернових становила 2,4–2,6 т/га, а соняшнику — 0,8–1,0 т/га, — зазначили фахівці.

Найкритичнішою стала ситуація у 2025 році, коли поєднання атмосферної та ґрунтової посухи, високих температур, весняних заморозків і повної відсутності поливу призвело до того, що на правобережжі Херсонщини врожайність зернових знизилася до 1,2–1,4 т/га, а соняшнику — до 0,2–0,7 т/га. Це на 70–90 % нижче довоєнного рівня.

За експертними оцінками, потенційні щорічні втрати аграрного виробництва в регіоні становлять до 4 млн тонн зерна або понад $1,5 млрд.

Фахівці застерігають, що подальше виснаження ґрунтів, поширення пилових бур і процесів опустелювання може призвести до довгострокової втрати продуктивності значних площ сільськогосподарських земель. Адже разом із посухою та пиловими бурями активізуються дефляція, вторинне засолення, дегуміфікація ґрунтів.

У межах Херсонської області фіксуються просторово розподілені осередки зриву та перенесення ґрунтового шару площею від 10–150 га до масштабних епіцентрів дефляції площею 100–3000 га, що означає втрату родючого верхнього шару ґрунту.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com