Названо основні форми прояву кореневих гнилей: поширення та шкодочинність

Про це йдеться у матеріалі «Вибір протруйника для гарантованого врожаю: нюанси, поради експертів».

Хвороби проявляються під час осінньої вегетації, поширюються в період весняного кущення і прогресують до молочно-воскової стиглості. В Степовій зоні найбільш поширеними є звичайна (гельмінтоспоріозна), фузаріозна, осередково офіобольозна, церкоспорельозна, в Лісостепу і Поліссі, крім вищезгаданих, змішані фузаріозно-гельмінтоспоріозна та фузаріозно-церкоспорельозна кореневі гнилі.

Якщо на корінцях і листках проростків пшениці виявили поздовжні темні смуги і витягнуті бурі плями, побачили побуріння і гниль колеоптиля, пожовтіння і пліснявіння листків — це прояв гельмінтоспоріозної кореневої гнилі.

Якщо на колеоптилі, первинних і вторинних коренях, підземному міжвузлі і в основі стебла виявили некротичні смуги, плями, які викликали також загальне побуріння ураженої тканини — перед вами фузаріозна коренева гниль.

Читати по темі: Протруювання насіння сої: як не втратити енергію схожості

Церкоспорельозну гниль ідентифікувати найпростіше — проявляється у фазах сходів-кущення на колеоптилі та листкових піхвах у вигляді медово-коричневих плям із розмитою облямівкою у формі «очка», часто в центрі з «зіницею».

Ризоктоніозна прикоренева гниль або гостро облямівкова плямистість — ще один вид гнилі, поширений переважно в Степу та південних районах Лісостепової зони. Найбільш інтенсивно з’являється у районах достатнього зволоження та на зрошенні. У фазі сходів пшениці проявляється на колеоптилі і листкових піхвах у вигляді окоподібних плям із чіткою червоно-коричневою облямівкою.

Найбільш дієвим способом боротьби з кореневими гнилями є саме протруювання насіння, адже лікування рослин, коли вже з’явилися симптоми хвороби, здебільшого вже не рятує ситуацію.