Вчасна сортозаміна забезпечує приріст врожайності пшениці у 1-2 т/га — фахівець
Про це в інтерв’ю SuperAgronom.com розповів Микола Сучек, старший науковий консультант з агрономії, керівник відділу R&D компанії VITAGRO PARTNER.
«Кожен сільськогосподарський виробник рано чи пізно підходить до необхідності проводити сортозаміну та сортооновлення. І саме в цьому напрямі аграрії допускають першу помилку, коли за умов нестачі чи обмеженої кількості грошових ресурсів вирішують зекономити на насінні. Наприклад, є товарна пшениця, вирощена на полі масової репродукції, то чому б не заощадити на закупівлі еліти. І це стратегічна помилка», — розповідає Микола Сучек.
З його слів, якщо в гібридів ефект гетерозису проявляється саме в першому поколінні, то в сортів ефект гетерозису розтягнутий у роках, а в сучасних сортів він максимально проявляється у перших двох поколіннях після категорії ЕЛІТА.
«Тому досвідчені аграрії розуміють істину, якщо міндобрива, засоби захисту, пальне треба щорічно оновлювати, витрачаючи великі гроші, то енергія сорту працює на урожай безкоштовно гарантовано 3 роки. Тому рекомендую регулярно оновлювати сорти, адже тільки за рахунок їхнього генетичного потенціалу можна досягти підвищення врожайності на 1-2 т/га», — зауважив керівник відділу R&D компанії VITAGRO PARTNER.
Окрім цього, одним з вагомих факторів формування врожайності пшениці є її сорт. Результати випробувань на дослідних та виробничих ділянках свідчать, що лише використання сорту, найбільш адаптованого до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, без будь-яких інших факторів у різні роки дає приріст врожаю до 0,8–1,5 т/га.
«Ось вам і причина проводити сортозаміну. Проте без знань біологічних особливостей сортів, їх морфогенетичного спрямування, адаптивної здатності, вдало підібрати правильний сорт майже нереально. Тому не тільки на площах нашого агрохолдингу, а й у 13 областях, де є представництва VITAGRO PARTNER, ми закладаємо випробувальні полігони й аналізуємо сорти за методикою конкурсного сортовипробування. Потім за отриманими результатами рекомендуємо сорти для певних ґрунтово-кліматичних зон», — підсумував Микола Сучек.