Ознаки ураження
Особливо помітні ураження рослин на початку цвітіння, коли хвороба проявляється не тільки на листках, а й на стеблах. Листки робляться суцільно коричневими, скручуються, опадають, а на стеблах у вигляді кілець з'являються розпливчасті коричневі плями, нерідко розміром кілька сантиметрів. Від чергування уражених ділянок з неураженими стебла спочатку набувають строкатого вигляду, з часом плями поступово зливаються і вкривають більшу частину або всю рослину. До моменту достигання льону плями стають сірими з бурими краями і безліччю пікнід. За сильного ураження все поле набуває сірого відтінку.
У місцях уражень стебло відмирає. Бура плямистість з пікнідами утворюється також на пуп'янках і коробочках. Дуже уражені пуп'янки відмирають, а коробочки недорозвиваються. Нерідко в уражених коробочках формується недорозвинене, щупле насіння.
Біологія збудника
Грибниця тонка, розгалужена, легко проникає у тканини рослин, де розміщується у міжклітинниках. Під час вегетації рослин у місцях уражень гриб утворює нестатеве спороношення у вигляді пікнід з пікноспорами. Пікніди округлі або еліптичні, з невеликим продихом. Пікноспори паличкоподібні або трохи зігнуті, безбарвні, з трьома перетинками. Деколи гриб утворює сумчасту стадію. Псевдотеції його чорні, поодинокі, занурені. Сумки безбарвні, циліндрично-булавоподібні. У кожній сумці - по 8 безбарвних, веретеноподібних сумкоспор з перетинками. Проростаючи, спори утворюють інфекційні гіфи, які проникають у здорові тканини рослин.
Умови поширення
Основним джерелом первинного ураження посівів льону є заражене насіння, ґрунт. У період вегетації захворювання розповсюджується вітром, краплями дощу, комахами.
Заходи захисту
- обов'язкове дотримання сівозміни (не висівати насіння льону на зараженій ділянці раніше, ніж через 6-7 років після виявлення);
- запобігання загущеності посівів, знищення бур'янів;
- використання стійких сортів та протруєного насіння;
- дотримання просторової ізоляції між виробничими і насінницькими посівами.