Кукурудза «горить» — на рекордні врожаї годі і сподіватися

Ми розпитали в експертів, агрономів, фермерів із різних регіонів — у якому стані зараз їхні посіви кукурудзи і які перспективи на врожай вони вбачають. Не всі погодились відкрито говорити, але певна картина вимальовується.

Як зазначив Олексій Сергієнко, експерт з агротехнологій, керівник компанії Art FieldS, кукурудза і справді «горить» в багатьох регіонах, хоча не можна сказати, що тотально. Вона горить там, де вже волога закінчилась у метровому шарі. Наприклад, у Черкаській області, в частині Полтавської, частині Київської.

«Тут є площі, де волога відсутня не лише в метровому а й у 1,5-метровому шарі ґрунту. Тому кукурудза там навіть качан не утворила, особливо на гібридах з великим ФАО (380, 400, 430). Кукурудза втрачає тургор, втрачає урожай на очах. Багато господарств її викошують уже на корм — з урожайністю 25-27 т/га, де на зерно могла б вийти на урожайність 10-12 т/га. А її викошують на так званий зелений силос. І то, якщо у господарстві є тваринництво. У кого ж тваринництва немає, то їм залишається лиш спостерігати, як вона досихає. Ми часто їздимо до клієнтів і загалом бачимо на полях у певних регіонах — 3-метрова кукурудза втратила уже весь листовий апарат», — розповідає Олексій Сергієнко.

За його словами, на Західній Україні ситуація краще — там із вологою легше. Про південь, де без зрошення, і говорити зайве. А от центральні області — ті, що зазвичай основні по кукурудзі, турбують найбільше. Особливо в тих регіонах, де піщані ґрунти.

«Те, що ми бачили на власні очі: Чорнобаївський район на Черкащині, Макарівський і Бородянський на Київщині. Тут на пісках кукурудза суха до половини. А в деяких регіонах Центральної України повністю суха. Там треба вже її передисковувати й готувати поле під наступну культуру. Така сама ситуація в Бершадському, Могилів-Подільському, Ямпільському районах Вінниччини. Те саме — на Кіровоградщині. Причому не залежить — це великий холдинг чи мале фермерське господарство. Проблема зачепила усіх», — каже експерт.

За його словами, ті дощі у 2-3 мм, які зараз подекуди випадають, у більшості випадків не рятують. Хіба у разі зливи, й на тих полях, де ще залишився листовий апарат, - ситуацію вони трохи виправлять. Але запланованих врожаїв навряд чи вдасться досягнути. Причому, зазначає Олексій Сергієнко, вигорає не лише кукурудза. Схожі проблеми є і по сої, соняшнику, сорго...

«Кукурудзяну катастрофу» в деяких районах Кіровоградщини підтвердили й опитані нами місцеві аграрії. Наприклад, Андрій Будяк, власник ПП «Устинівська сільськогосподарська інкубаторно-птахівнича станція» (Устинівський район Кіровоградської області), чесно зізнався, що дуже радий, що цього року не сіяв кукурудзи. Бо бачить по своїх сусідах, які проблеми вони нині мають.

«Зараз люди просто косять її на силос, передисковують. Там, де пройшли місцями короткочасні дощі, трохи надія щось отримати є. А в районах, які ближче до Миколаївської області, — все повигорало», — каже фермер.

Один із місцевих експертів зазначив, коментуючи ситуацію, що до таких наслідків для кукурудзи призвела не лише відсутність опадів. Деякі з аграріїв вирішили не ризикувати і не витрачатись, тому загалом нерідко до «загибелі» посівів призвело поєднання цілої низки факторів — посуха, поганий обробіток ґрунту та економія на фосфорних добривах. Цей же експерт додав, що соняшнику на Кіровоградщині значно гірше. Бо кукурудза через холодну весну сформувала кореневу систему близько до поверхні і хоч якусь вологу взяла від роси та від тих же невеликих опадів. А в метровому шарі ґрунту вологи немає, тож соняшнику з його корінням дуже сутужно. Плюс в цьому році поширений і дуже шкодить альтернаріоз, який в принципі в тій зоні ніколи великою проблемою не вважався.

Ще тиждень тому своїм болем стосовно посівів кукурудзи в господарстві поділився на своїй сторінці в мережі Facebook Петро Тимошенко, керівник СФГ Тимошенка П.І., що на Черкащині. Допис був доволі емоційним, тому не цитуватимемо його, але розміщені фото свідчать, що врожаю фермер не дочекається. Причому, за його словами, практично всі ярі культури у такому ж стані — горить не лише кукурудза, а й соняшник і соя. Петро Тимошенко додає, що недобір урожаю суттєво позначиться на фінансовому становищі його підприємства та взагалі малого і середнього агробізнесу в Україні. На його думку, багато підприємств цього року просто «не потягнуть» фінансові навантаження і збанкрутують.

Те саме нам говорили й аграрії з Кіровоградщини. При цьому їх обурювало, що держава ніяк не реагує на ситуацію, жодної підтримки вони не відчувають. А ті начебто наявні програми й компенсації отримати практично неможливо. Тому один із кіровоградських фермерів сказав, що наразі смішно слухати про якусь «правильну» сівозміну чи різноманіття культур. Сіятимуть те, що передбачає менші ризики у цій зоні і при цьому більш вірогідні прибутки.

Не хотілося б накривати читачів одним негативом. Адже маємо коментарі, які все ж вселяють якусь надію на те, що зовсім без урожаю кукурудзи Україна не залишиться.

Наприклад, на тій же Вінниччині, але в іншому районі — Немирівському, за словами Василя Ткаченка, агронома СФГ «Відродження», ситуація цілком нормальна. Дощів було достатньо, тож на свою кукурудзу в господарстві не скаржаться.

У Групи компаній «Агрейн» основні площі під кукурудзою розташовані в Чернігівській області — 25 тис. га. За словами заступника головного агронома Тараса Корнієнка, тут у різних районах ситуація дещо відрізняється.

«У Прилуцькому районі уже нижній листок підгорає. А в Новгород-Сіверському і Борзнянському — нижні листки ще зелені. Тим часом під Уманню кукурудза починає добряче «підгорати», хоча там і качан більший, і вона раніше посіяна. Тому якісь віддалені прогнози важко робити. Найближчі 2-3 тижні покажуть, на який врожай ми зможемо розраховувати», — каже фахівець. 

За його словами, зараз великий плюс у наявності ранкової роси. Яка з’являється за рахунок значних перепадів температури.

«Як ми помічаємо, якщо раніше температурний пік (33-34 ⁰С) припадав на обід, від 12 до 15-ї години, то зараз до 14-ї годин температура піднімається до 32 0С і наростає далі. І на 18-ту годину вечора вона ще становить 33-34 0С. Тобто температурний режим змістився на вечірній час. Але потім уночі знижується до 17-20 0С. Завдяки такому перепаду виникає нормальна роса. Ми об’їжджали поля вранці, розривали качан — а він повністю зволожений. Я думаю, що цей фактор дає можливість зараз кукурудзі триматися і зберегти закладений врожай», — розповідає Тарас Корнієнко.

І порівнює з минулим роком, коли перепади у 10 ⁰С все-таки не рятували ситуацію і не спричиняли роси. Тому минулоріч у регіоні почали збирати кукурудзу уже в кінці серпня. Тож у нинішній сезон, за словами Тараса Корнієнка, ситуація краща. Принаймні, так це виглядає на полях «Агрейна». 

А Василь Косюк, головний агроном ТОВ «Агрокрай», що на Хмельниччині, навіть поділився з нами своїм лайфхаком щодо того, як цьогоріч зберігали вологу для кукурудзи. У господарстві під цією культурою 500 га і посіви виглядають досить пристойно, особливих проблем не спостерігається.

«Річ у тім, що ми, передбачаючи проблеми із посухою, провели цілу низку заходів для збереження вологи у ґрунті ще до сівби. А саме спеціально пересушували верхній 3-4 см шар, щоб нижній — той, у який ляже насіння, залишався вологим. Для цього «шліфували», вирівнювали ґрунт. Заходили в поле разів із 5 для цього. Такий прийом застосували не лише під кукурудзу, а й під усі пізні культури. І він себе виправдав», — розповів Василь Косюк.

Також непогані перспективи щодо врожаю кукурудзи наразі вбачають і в компанії АGR group.

«В АGR group агрономічна служба правильно обрала стратегію термінів сівби гібридів і ФАО гібридів кукурудзи по кластерах агрохолдингу. Агротехнічні терміни сівби визначали відповідно до прогрівання ґрунту до 8-10 ⁰С на глибині 5-10 см. Наприклад, у Лохвицькому (Полтавщина) та Гребінківському (Київщина) кластерах календарний термін сівби  кукурудзи настав 10 квітня. У Броварському (Київщина) — 16 квітня, а в Чернігівському — 20 квітня», — каже Сергій Хаблак, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій в рослинництві АGR group.

За його словами, вибір оптимальних термінів сівби в результаті складної щодо погодних умов весни дав змогу кукурудзі відцвісти в першій і в другій декаді липня - до настання посушливого періоду з високими температурами за 30 ⁰С. Це у свою чергу дало можливість проскочити критичний період у розвитку, більш-менш нормально сформувати качан і розвинути зернівки з мінімальною абортацією на його кінці. Кукурудза дуже чутлива до нестачі вологи від 12 листків до кінця молочної стиглості. У цей період вона має споживати найбільшу кількість вологи.

«У першій декаді серпня на посівах кукурудзи тривав інтенсивний налив зерна. На чорноземних ґрунтах на глибині 10 см волога є, а на піщаних ґрунтах холдингу її мало. Зараз складно щось ще прогнозувати. Наступні 2 тижні покажуть, на який урожай ми можемо розраховувати. Але те, що сформувався качан без абортації зернівок на кінці при правильній стратегії вибору термінів сівби — це вже гарна новина для оптимізму й отримання непоганих врожаїв як для цього складного з точки зору погодно-кліматичних умов високосного року», — зазначив Сергій Хаблак.

Висновок із ситуації може бути таким: клімат змінюється, від посух не застраховані тепер навіть ті регіони, які раніше про можливість катастрофічної нестачі вологи і не замислювались. Тому свої технології вирощування культур відтепер потрібно розглядати передусім під цим кутом зору. 

©Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2020