Весняне живлення озимої пшениці з використанням рідких комплексних добрив
Весняне підживлення — необхідний технологічний елемент у системі вирощування озимих культур. Зокрема, озимої пшениці й озимого ріпаку.
Воно необхідне для повноцінного відновлення вегетації, реанімування слабких посівів і створення умов для збільшення врожаю. Правильне весняне підживлення за досвідом різних господарств і наукових закладів дає приріст врожаю пшениці озимої на 0,6-1,1 т. А також сприяє поліпшенню його якості.
Найбільш поширеними методиками першого підживлення є внесення по мерзлоталому ґрунту і після відновлення вегетації. Перевагами внесення по мерзлоталому є не лише можливість поступового проникнення діючих речовин у ґрунтові шари завдяки чергуванню фаз замерзання і розмерзання ґрунту. А й зменшення ризиків роботи техніки на зволожених ґрунтах. Водночас внесення по мерзлоталому іноді призводить до нерівномірного розподілу добрив по території поля — через переміщення добрив із рухом вологи. Особливо це стосується полів, які мають ухил.
Щоб уникнути змивання добрив, частина агрономів переносить підживлення на більш пізній період. І здійснює цю технологічну операцію вже після відновлення вегетації. Головним ризиком такого терміну першого весняного підживлення є швидка втрата вологи верхніми шарами ґрунту. Тому операцію треба проводити максимально швидко. Оптимальним методом в такому разі є підживлення посівів рідкими добривами шляхом поверхневого внесення за допомогою техніки з низьким тиском на ґрунт.
Малосніжна і тепла зима 2019-2020 р. звужує вибір інструментів підживлення озимих культур для аграріїв. У багатьох регіонах недостанє зволоження верхніх шарів ґрунту ставить під питання доцільність підживлення гранульованими добривами. Натомість рідкі добрива в таких умовах лише збільшують свою актуальність.
Останніми роками весняному підживленні акцент робився на азотних добривах. Але якщо розібратися в фізіології рослин і ґрунтових процесах, азотне і фосфорне підживлення є однаково важливими для фази кущення і наступного розвитку озимої пшениці.
Фосфор — це не лише повноцінний розвиток кореневої системи. Він виконує енергетичну і конституційну функції в рослинах. Фосфор входить до складу багатьох життєво важливих фосфорорганічних сполук, серед яких найбільше значення мають АТФ і нуклеїнові кислоти, які беруть участь практично у всіх біохімічних процесах енергетичного обміну в клітині, передачі спадкової інформації, синтезі ферментів, білків, вуглеводів та інших речовин. Макроергічні зв'язки АТФ є головним отримувачем енергії, що утворюється під час фотосинтезу і в процесі дихання клітини, а також основним постачальником енергії, необхідної для здійснення синтезу білків, жирів, вуглеводів і активного надходження елементів живлення в рослини. Важлива роль фосфору в складі фосфатидів — утворення ліпідних цитоплазматичних мембран, що контролюють надходження поживних речовин у рослини.
Тобто в присутності фосфору відновлення і розвиток рослини відбувається швидше. Крім того, поліпшується засвоєння азоту і зменшуються його втрати. Навіть за умови повноцінного фосфатного живлення восени, весняне фосфатне підживлення дає позитивний синергетичний ефект. Це відбувається тому, що більшість фосфатів, внесених в осінній період, вже спожиті рослиною чи міцно закріплені у ґрунті. Навіть процес дисоціації поліфосфатних РКД BLAU phos 10:34 відновлюється при стабільно плюсових температурах. Внесення рідких фосфатів під час весняного підживлення активує споживання рослиною ґрунтових резервів фосфору. За відсутності осіннього внесення фосфатних добрив роль весняного фосфатного підживлення різко зростає.
Мала кількість опадів і пересихання верхнього шару ґрунту підвищують доцільність переходу на внесення добрив у рідкій формі. Обсяги переобладнання наявної техніки для внесення рідких добрив у 2019 році демонструють реакцію аграріїв на ці виклики.
Внутрішні виробники рідких комплексних добрив до останнього часу були мало активні. Наявні технології й виробництва орієнтувалися переважно на сектор стартових добрив.
З відновленням вітчизняного виробництва РКД за повноцінною хімічною технологією кислотного синтезу в особі компанії UTK BLAU chem, аграрні підприємства отримали доступ до масових рідких фосфатних добрив. Тому у весняному сезоні 2020 при підживленні озимої пшениці слід розглянути технологію спільного внесення КАС і РКД. Або, наприклад, створення бакових сумішей на основі чистих розчинів селітри, карбаміду і РКД. Найкращі результати дає суміш КАС і РКД у співвідношенні 1:1. Але слід враховувати індивідуальні умови і технологічні карти господарств.
А також економічні можливості господарюючих суб’єктів. Позитивний вплив ранньовесняного спільного внесення КАС і РКД проявляється також при співвідношенні 2:1 і 3:1. В усіх випадках велике значення має період, у який відбувається таке підживлення. Забезпеченість вологою є запорукою оптимального транзиту азоту і фосфору з поверхні до кореневої системи рослин.
Наостанок варто зазначити, що не всі види РКД і КАС однаково добре змішуються між собою. Особливо це стосується добрив, виготовлених без дотримання промислової технології. Тому перед створенням суміші добрив варто проводити контрольне змішування зразків КАС і РКД ємністю до 1 літра у співвідношеннях, які заплановані для подальшого внесення. Бажано витримати зразок у стані спокою протягом 1-2 діб. Надалі отриманий зразок варто заморозити і розморозити. Якщо зразок суміші КАС і РКД повністю відновлює свої властивості, можна масштабувати отриманий результат на використання в польових умовах.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
