АгроПазли. Пазл 4: Догляд за посівами
Вчасно та якісно посіяти і внести потрібні добрива — то лише початок складної роботи з отримання високого та якісного врожаю. Після сівби розпочинається досить кропіткий етап — догляд за посівами. Захист, підживлення і регулярний моніторинг для вчасного виявлення можливих проблем.
Проте навіть найдосвідченіший агроном не завжди може визначити наявну на полі проблему візуально. Крім того, навіть обираючи, здавалося б, цілком надійний та перевірений препарат для захисту посівів, можна зіткнутися із відсутністю очікуваного ефекту або й навіть пошкодженням рослин.
Чи можна цьому зарадити й не наробити зайвих помилок на полі? Звісно, можна, адже сучасні методи контролю та науковий підхід дають можливість відслідкувати навіть приховані процеси і вчасно, а головне — цілком безпечно вирішувати потенційні проблеми.
Хвороби та дефіцит елементів живлення: виявити і допомогти
Дуже часто симптоми дефіциту різних елементів живлення схожі між собою. Або ж симптоми дефіциту можуть помилково трактуватися як початкові стадії розвитку деяких хвороб. І навпаки. Щоб швидко та чітко розібратися, що ж саме «турбує» рослину, та визначити, як можна покращити її стан, необхідне лабораторне дослідження рослинного матеріалу — адже тільки цей метод дасть 100% впевненість у «діагнозі».
«Часто симптоми нестачі елементів живлення схожі між собою. Або ж неправильно трактуються. Лабораторне дослідження визначає точні показники, що дає змогу розрахувати та підібрати відповідні добрива з макро- та мікроелементами. Найчастіше дану послугу замовляють аграрії, які вирощують багаторічні насадження: виноградники, сади, ягідники та декоративні рослини. Але часто для дослідження надходять і зразки польових культур», — розповів Сергій Сальніков, кандидат с.-г. наук, керівник севісно-технологічного відділу компанії «UKRAVIT».
«Інститут здоров’я рослин» проводить дослідження рослинного матеріалу на вміст елементів живлення (макро- та мікроелементи) і залишкову кількість пестицидів, а також фітопатологічні дослідження. В лабораторних умовах підготовлений рослинний матеріал вивчають на наявність грибкових хвороб, які згодом ідентифікують. Фітопатологічні випробування застосовуються для чіткішого визначення, коли остаточне рішення відсутнє, а помилка може коштувати дорого.
«Хороший догляд базується на плануванні та оперативності заходів, що потрібні для вирощування врожаю. Планування включає обов’язкове визначення проблем, присутніх в регіоні при вирощуванні даної культури, та проблематики, виявленої на попереднику. Історія поля, погодні умови попередніх років та багато іншого — ось що необхідно враховувати при плануванні системи вирощування будь-якої культури.
Під час вегетації потрібно проводити обов’язковий моніторинг посівів на присутність шкодочинних організмів (хвороб, шкідників) чи аномальних ділянок (карликовість рослин, нетипове забарвлення та ін.). Виявлення «аномальних ділянок» дозволяє зрозуміти, де втрачається врожай. Ґрунт, рослини з цих ділянок підлягають дослідженню, після чого проводяться заходи щодо поліпшення якісних ознак цих ділянок. При виявленні перших ознак розвитку хвороб чи шкідників проводиться обов’язкове застосування пестицидів. Хоча добрий господар завжди працює на випередження — тобто 90% пестицидів застосовується, зважаючи на сприятливі умови для розвитку шкідників чи хвороб», — пояснює Сергій Сальніков.
Захист рослин та ефективне застосування пестицидів
У формуванні якісного та щедрого врожаю велику роль відіграють пестициди. Адже масове поширення хвороб і шкідників, а також активність бур’янів у посівах, практично не дають шансу виростити запланований врожай без хімічного захисту посівів. Тож якість ЗЗР — це окреме і дуже важливе питання, від якого залежить і ефективність проведених захисних заходів, і «здоров’я» посівів, і витрати на кожен гектар поля.
«Застосувавши неякісний препарат, аграрій може в рази знизити урожайність, а інколи — й узагалі знищити посіви. Тож якщо він не впевнений в якості пестицидів, не знає їх походження чи умови зберігання, не зайвим буде пересвідчитися, що міститься в каністрі», — зауважує фахівець.
В умовах, коли ринок наповнений контрафактними продуктами, аграріям доводиться бути дуже обережними навіть із добре знайомими препаратами, і дослідження пестицидів стає найкращим способом убезпечити свої посіви від пошкоджень, а себе — від зайвих, часто досить вагомих, витрат.
Як розповідає Сергій Сальніков, інколи аграрії звертаються по дослідження, коли отримують негативну дію пестицидів чи агрохімікатів на посівах. Адже виявивши точну проблему, можна допомогти рослині, застосувавши препарати, що пришвидшать детоксикацію і допоможуть у подоланні стресу. Аналіз рослинного матеріалу дозволяє точно визначити проблематику та підібрати економічно-обґрунтоване та ефективне рішення.
При цьому він радить не забувати й про якість води, що застосовується для приготування робочих розчинів. Оскільки інколи навіть якісний та ефективний пестицид може не показати високої ефективності, якщо вода для розчину не відповідає певним параметрам.
«На сьогоднішній день ні для кого не є новиною, що якість води, яка застосовується при приготуванні робочого розчину пестицидів, значною мірою впливає на ефективність дії препаратів. Йдеться про її жорсткість, pH та домішки. «Інститут здоров’я рослин» провів десятки досліджень зразків води з усієї України, і результати для аграріїв, на жаль, невтішні 95% зразків відзначаються підвищеними показниками жорсткості. Як це проявляється? В залежності від препаратів, по-різному. Найчутливішими є гліфосати, 2,4-D-амінна сіль та MЦПА, клопіралід, диметоат, хлорпірифос, імазетапір — при показниках жорсткості понад 150 PPM ефективність їх застосування суттєво знижується. Також має значення препаративна форма засобу, що застосовується у воді з підвищеною жорсткістю. Насамперед, погіршується розчинність гранульованих та кристалічних препаратів і добрив. Солі Ca та Mg, що містяться в жорсткій воді, утворюють осад на робочих органах обприскувачів — фільтрах і форсунках», — зазначає Сергій Сальніков.
Найвищі показники жорсткості, каже фахівець, зафіксовано в південних регіонах, у Херсонській, Одеській та Миколаївській областях — тут вони перевищують норму у 2-3 рази. В інших регіонах України показники дещо нижчі, але проблема все ж присутня.
Також істотно впливає на результативність дії пестицидів рН води. Більшість препаратів потребують нейтрального або слабкокислого розчину, оскільки в лужному чи слабколужному середовищі діючі речовини вступають у певні хімічні реакції та втрачають свою ефективність. Дослідження «Інституту здоров’я рослин» показали, що в деяких регіонах вода має нейтральний показник — у більшості ж випадків вона потребує підкислювача.
Тож, як бачимо, аналізувати всі фактори краще у комплексі — і пестициди, й воду для їхнього розчинення, і рослинний матеріал на залишки діючих речовин. В такому випадку буде складена виважена та продумана система захисту, і не доведеться діяти наосліп, а потім виправляти помилки та платити за них додатковими витратами.
Комплексний підхід до догляду за посівами
В сучасному агровиробництві, аби досягати сталих результатів та встигати за кліматичними і економічними змінами, потрібен індивідуальний і комплексний підхід до кожного поля. Вирощування рослин та пов’язані з цим проблеми необхідно розглядати сукупно, як різні сторони одного процесу. І не забувати про банальну, але завжди правдиву істину: будь-яку проблему набагато простіше та дешевше попередити, аніж потім виправляти наслідки.
«Проведення досліджень дає змогу вчасно попередити будь-яку проблему. Це один з інструментів, що допомагає в процесі планування та зменшення собівартості продукції з 1 га. В «Інституті здоров’я рослин» ми працюємо за принципом «від молекули до повної системи живлення та захисту», — зазначає Сергій Сальніков.
Перевагами такого підходу експерт називає наступні пункти:
- Цілісність системи. При побудові системи захисту та підживлень спеціалісти Інституту враховують ряд факторів та вихідних даних, прораховуючи на 99% можливі ризики при вирощуванні культури: бур’яни, хвороби, шкідники, прояв нестачі елементів живлення та ін.
- Мобільність. Дотримуючись запланованої системи захисту, аграрій закуповує препарати та зберігає їх в себе на складі (якщо складів нема, можуть зберігатися на сертифікованих складах партнерів компанії) і, за потреби, застосовує. Адже всім відомо, що інколи навіть один день може врятувати врожай, і це дуже важливо.
- Економічність. Компанія має ряд програм, що дозволяють аграріям знизити собівартість вирощеної продукції та спростити весь виробничий процес «від вирощування до реалізації». Це фінансові інструменти, програми із зернотрейдингу, акції та багато іншого.
«Технічні експерти «UKRAVIT» проводять спільні виїзди із представниками господарств на їх поля та разом шукають вирішення питань. Також щорічно проводяться «об’їзди полів» наших клієнтів, в яких беруть участь найкращі спеціалісти компанії. Аграрії завжди раді, коли їх відвідує делегація спеціалістів «UKRAVIT», які доносять цікаву та корисну інформацію», — підсумовує Сергій Сальніков.
Та виростити врожай — це ще не кінець роботи. Адже його ще потрібно зібрати і максимально вигідно реалізувати. Саме про цю частину нашого пазлу й поговоримо наступного разу.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
