Норми висіву сої: які фактори варто врахувати при сівбі

Визначаючи норму висіву, слід взяти до уваги наступні моменти:

• генетичний потенціал сорту;
• тип ґрунту;
• особливості живлення на даному полі;
• особливості застосовуваної агротехнології;
• схожість насіння;
• групу стиглості;
• погодні умови до та після сівби, а також загальні кліматичні умови регіону.

Останні два фактори, напевне, будуть найважливішими при визначенні норми висіву сої. У південних регіонах, більш посушливих та спекотних, для підвищення урожайності потрібно зменшувати кількість рослин на гектар. Це дасть змогу уникнути конкуренції між рослинами за вологу та забезпечити максимально можливий в умовах регіону рівень живлення і вологопостачання для культури.

Всі сорти сої, зареєстровані в Україні

Дивитись всі сорти сої

У регіонах із достатнім зволоженням норми висіву, навпаки, краще збільшувати, щоб максимально реалізувати потенціал урожайності.

Що ж до групи стиглості, то тут науковці наводять наступні цифри:

• ультраранні сорти – 800-900 тис./га:
• ранньостиглі сорти – 700-750 тис./га;
• середньоранні сорти – 550-600 тис./га;
• середньостиглі сорти – 450-500 тис./га;
• пізньостиглі сорти – 350-500 тис./га.

Це дуже приблизні норми, які не враховують кліматичних умов регіону. Тому можна вважати їх рекомендованими для сприятливих умов вирощування. Для помірно несприятливих умов норми висіву слід зменшувати на 20-25%, для несприятливих – на 30-35%. Тобто якщо на Тернопільщині ранньостиглий сорт сої сіятимуть з нормою 700 тис./га, то на Херсонщині той же таки сорт краще сіяти з нормою не більше 480-490 тис./га.

Листя сої

Американські дослідники наводять дещо інші коефіцієнти залежно від умов вирощування:

• для несприятливих умов рекомендовану норму висіву сорту слід помножити на коефіцієнт 0,5;
• для помірно несприятливих умов рекомендовану норму висіву сорту слід помножити на коефіцієнт 0,55;
• для помірно сприятливих умов рекомендовану норму висіву сорту слід помножити на коефіцієнт 0,8;
• для сприятливих умов коефіцієнт становить 1.

Стандартно норми висіву вираховують, виходячи з польової схожості насіння 80%, щоб отримати оптимальну густоту стояння рослин. При цьому результати численних досліджень, у тому числі зарубіжних, показали, що в окремих випадках польова схожість насіння може варіювати від 50% до 100%. Тому важливо отримати достовірні результати схожості насіння, яке збираєтесь сіяти, щоб мати більш-менш прогнозований результат густоти стояння рослин. До речі, на схожість насіння може вплинути і спосіб сівби: американські науковці ще кілька років тому розповіли, що при сівбі сівалкою точного висіву схожість буде становити 80% і більше, тоді як при сівбі зерновою сівалкою – приблизно 65%.

Продуктивність таких пізніх культур, як соя та кукурудза, прямо залежна від отримання рослинами достатньої кількості тепла протягом вегетаційного періоду. Вітчизняні аграрії найчастіше використовують у даному випадку такий показник, як сума ефективних температур. У США та Канаді застосовують показник СHU, або ж Crop Heat Unіts. Щоб розрахувати його, потрібно вивести суму температур за період, коли температура повітря не опускалася нижче 10°С.

Для кожного сорту є свої значення Crop Heat Unіts, яке він повинен отримати протягом вегетаційного періоду. В Україні придатними до вирощування є сорти сої з показником Crop Heat Unіts у межах 2350-3300. Фахівці наводять такі оптимальні показники густоти стояння рослин до збирання, залежно від показника Crop Heat Unіts:

• СHU 2300 – густота на момент збирання 700 тис./га;
• СHU 2400 – густота на момент збирання 600-650 тис./га;
• СHU 2500 – густота на момент збирання 550-600 тис./га;
• СHU 2600 – густота на момент збирання 500-550 тис./га;
• СHU 2700 – 450-500 тис./га;
• СHU 2800 – 400-450 тис./га;
• СHU 2900 – 350-400 тис./га;
• СHU 3000 – 300-350 тис./га.

Знаючи оптимальну густоту до збирання, вирахувати норму висіву можна, виходячи з показника польової схожості. Наприклад, для сорту оптимальна густота до збирання становить 500 тис./га, польова схожість 80%. Щоб отримати норму висіву, потрібно 500 помножити на 0,8 – отримаємо 625 тис. насінин/га.

Дехто з практиків до цієї цифри додає ще 7% «на шкідників».

Урожайність сої залежить від кількості утворених та повністю сформованих бобів, а кількість ця, в свою чергу, дуже залежатиме від довжини світлового дня та кількості вологи у період формування бобів. За дефіциту вологи багато бобів абортується, тож про очікуваний урожай вже не йтиметься.

Тож дуже важливо чітко визначити середину вегетації культури і таким чином обрати терміни сівби, щоб на середину вегетації припали сприятливі умови. Боби сої починають формуватися саме з середини вегетаційного періоду, а закінчується їхнє формування приблизно тоді, коли минуло 70% періоду вегетації. Саме в цей час дуже потрібне достатнє зволоження.