АгроЕкспедиція Посівна. День 2. Тернопільська область: Агропродсервіс Інвест, Захід Агропродукт і Веда Плюс

У другий день АгроЕкспедиції ми відвідали три господарства Тернопільщини! Першими нас приймали на подвір’ї господарства «Агропродсервіс Інвест». Нас зустрів керівник Юрій Малюта. Виявилося, що ми приїхали на ювілейну 10-ту посівну.

АГРОПРДСЕРВІС ІНВЕСТ

«Земельний банк — 5 тис. га. За останній час галузь рослинництва зробила великий крок за рахунок залучення молодих фахівців», — говорить Юрій Малюта.

Культури, що вирощуються

Вирощуються всі основні культури, крім цукрового буряка і бобових. Цього року з пшениці мають за мету зібрати урожай близько 8 т з га.

А от сходи ріпаку значно гірші. Всього посіяно 3 гібриди. Але втрачено після зими ⅔ посівів, їх пересівають соняшником.

Особливою виявилася система пересівів.

«У нас вся земля поділена на блоки. Кожен блок має близько тисячі гектар землі. Тобто є блок олійних — ріпак і соняшник, блок бобових — горох і соя, блок кукурудзи і два блоки зернових. Якщо одна культура з блоку не перезимувала — заміняємо її «парою» по блоку. Така в нас схема»,— ділиться секретами керівник господарства.

Озима пшениця та ячмінь вистояли і перезимували практично без втрат.

«Треба сіяти соняшник, поки ще є волога в грунті. Цього року року її поки що достатньо, але вологу потрібно зберегти, тому менше перевертаємо землю»,— говорить Юрій Малюта.

Що стосується кукурудзи, сіятимуть гібрид КАМАРІЛЛАС (ФАО 320) і РОНАЛЬДІНІО (ФАО 210) селекції KWS. Таке рішення прийняли за результатами змагання гібридів кукурудзи, які організувала компанія «Агропродсервіс». Саме 5 гібридів кукурудзи KWS зайняли перше місце.

Окрім Камаріллас та РОНАЛДІНІО, на пробу також взяли і насіння KWS БОГАТИР на силос. Урожайність основних культур: озимий ріпак — 36 ц/га, озима пшениця — 69 ц/га, соняшник — майже 30 ц/га, горох — 44,7 ц/га, озимий ячмінь — 62 ц/га, ярий ячмінь — 85 ц/га, соя — 22 ц/га.

Добрива і засоби захисту в господарстві

«Після збору попередників з осені вносили під оранку гранульований сульфат магнію, РКД і КАС, та ґрунтові гербіциди. Ще буде два фунгіцидних та два інсектицидних обробітка»,— зазначає виконавчий директор ТОВ «Агропродсервіс інвест» Юрій Гринда.

Очікуваний врожай пшениці — 4 т/га.

«Щодо системи удобрення і захисту, то плануємо вносити мікроелементи: мідь, цинк, марганець, магній і сірку – те, чим будуть підживлювати ґрунт. З осені на частину площ (ранні посіви 400 га) вносили суміш гербіцидів Гроділ Максі та Зенкор Ліквід.

В господарстві весною планують на всі площі вносити гербіциди, фунгіциди, інсектициди та мікроелементи. По ріпаку зробили інсектицидний обробіток, буде другий обробіток разом із внесенням мікроелементів. Третій інсектицидний і фунгіцидний обробіток — під час цвітіння. З огляду на те, якою буде погода, вирішують питання про застосування регуляторів росту. На початку цвітіння пшениці планують боротися із фузаріозом колосу використовуючи фунгіцид Фолікур.

Фінансове становище

«Минулого року побудували нове тваринницьке приміщення на 276 голів ВРХ. Цього року будемо продовжувати. Ми бачимо великі перспективи тваринництва, тому вкладаємо туди гроші. А оскільки грошей в господарстві на все ж бракує, комбайни закуповуємо в останню чергу. Техніка є не вся. Господарство має лише один зернозбиральний комбай. Решту орендуємо», — пояснює свою позицію Юрій Станіславович.

Ситуація в Україні змушує аграріїв шукати додаткові шляхи фінансування. Тому доводиться звертатися за допомогою до банків. Серед основних партнерів господарства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Також працюють з «Мега банком» та «ПриватБанком».

«Працювати на землі ми хочемо і вміємо і, я думаю, робимо це не гірше, ніж хтось інший. У нас є тільки один недолік. Нам завжди бракує коштів, щоб втілити, наприклад, європейську програму, яка передбачає у 2 рази більше добрив, більше органіки. Ми це не можемо сьогодні собі це дозволити. Тому добре, що є банки-партнери, які у складних економічних умовах не відмовляють аграріям у коштах»,— зазначає директор «Агропромсервіс Інвест».

Поговорили і щодо ситуації зі спецрежимом.

«В нашій справі головне, щоб нам не заважали, щоб держава нас розуміла. Набагато легше вести бізнес, якщо є чіткі правила (позитивні чи негативні), які не змінюють кожні півроку. Тільки тоді можна щось планувати»,— вважають в господарстві.

Зазираючи у майбутнє

«Ставимо собі максимальну планку. У нас все для цього є. У тому числі й сучасна техніка для посіву і обробітку. Тому маємо добиватись у будь-якому разі не гірших результатів, бо Європа стабільно має своїх 8 т пшениці, то хіба ж ми на такій землі не можемо мати? Соромно»,— говорить Юрій Малюта.

ЗАХІД АГРОПРОДУКТ

Другим на черзі стало господарство «Захід Агропродукт». Господарство з’вилося на землях краю у 2004 р. Зараз має три напрямки діяльності: рослинництво, виробництво яєць та конярство. Про це розповів виробничий директор Григорій Тришак.

«Сівозміна прив’язана до виробництва кормів. Маємо 3 тис. га. З озимих сіємо пшеницю, ріпак і ячмінь. Навесні сіємо кукурудзу і сою. Крім того, на сьогодні ми посіяли 90 га вівса, бо маємо спортивних коней, що беруть участь навіть у чемпіонаті Світу. В цьому році почнемо раніше сіяти кукурудзу на площі 234 га через відсутність вологи»,— розповідає Григорій Тришак.

Втрати після зими

Озима пшениця у господарстві перезимувала добре, практично на 100%. Хоча ті посіви, що були посіяні пізніше — кращі, а ті, що у вересні — слабші. Ріпак доведеться пересівати кукурудзою.

Проте, вважає пан Григорій, цього року розраховувати на урожай ріпаку на рівні минулорічного важко, але вийти на 3,5—4 т на круг гарантовано зможуть. Що стосується озимого ячменю, то і він цього року не порадував. У лютому, коли було «вікно» між морозами, він відновив вегетацію, витратив енергію, а потім його «присадило» морозом.

«Катастрофа була. Виходите на поле, а воно чорне, як після жнив вимолочене. Будемо давати зараз мікродобрива, щоб підживити. Я думаю, що на 50 ц/га маємо вийти»,— ділиться виробничий директор «Захід Агропродукт».

Загалом же, через кліматичні зміни, рослини йдуть у розвитку на два тижні вперед. Але зміна клімату принесла з собою й інші проблеми. Зокрема, суховії, які минулого року спостерігалися тут у травні, цього року почалися вже у кінці березня.

«Одного року ми мали озиму пшеницю, і доводилося просто коткувати, бо її видувало»,— говорить Григорій Тришак.

Добрива і захист

Для основного підживлення вносять нітроамофоску. Для слабших культур — сульфат амонію, азот, сірку через оприскувач. Для кукурудзи застосовують грунтові гербіциди.

«По хімії працюємо з «Украгрокомом». Маємо технологічні карти по кожній культурі»,— розповідає директор.

Затрати

«Затрати на пшеницю становили 3,5-4 тис. грн/га. Це більше ніж минулого року, бо ми застосували грунтовий гербіцид, змінилася вартість енергії і т.д. По ріпаку затрати становили 5-6 тис. грн/га, по сої — 5 тис. грн/га»,— говорить пан Григорій.

Почувши цікаві думки про використання насіння ГМО на Волині, ми вирішили поцікавитися цим і у пана Григорія.

«Як агроному мені було б легше вирощувати ГМО. Один раз покропив і забув, але з точки зору кінцевих продуктів, ми ГМО не використовували би, оскільки ми продаємо яйця. Наша продукція сертифікується і продається»,— розповідає виробничий директор.

Григорій Тришак працює у господарстві десять років. Ми вирішили запитати, чого б йому хотілося до такого свого ювілею. Він з усмішкою відповів:

«Хочеться щоб стабільні були врожаї, бо можна виростити один рік рекордний врожай, а потім не мати нічого. Наприклад, хочеться щоб зернові давали 55-60 ц/га, хоча й прагнути до 80».

ВЕДА ПЛЮС

У господарстві «Веда Плюс» нас познайомили з досвідом роботи з технологією «No-till».

«Особливість цієї системи — відсутність оранки. Земля взагалі не змішується, не перевертається. Рослинні рештки попередників залишаються на полі, устилають грунт, тим самим забезпечивши йому захист від ерозії До того ж через кілька років вони розкладаються і утворюється гумус. А це основа родючості грунту. Усі поживні речовини та мікроелементи рівномірно розподілені по верхньому шару землі»,— розповідає директор господарства Іван Коваль.

За різними даними в Україні систему нульового обробітку ґрунту застосовують всього 10-15% фермерських господарств. Утім, і серед них не всі працюють на полях за системою no-till, хоч і вважають, що займаються саме цим.

Справа у тому, що ця система передбачає використання спеціальної техніки, виробництвом якої поки що займається лише одна компанія. Наші ж виробники частенько грішать маніпуляціями зі звичайними комбайнами, які просто переобладнують під комбайни для no-till. А покупці не завжди можуть відрізнити одне від іншого.

У господарстві нам розповіли, що також різняться науковий і практичний підходи. А тому дані про те, що ґрунт має бути вкритий подрібненими рештками рослин, фермери одразу спростовують. Адже рештки культур залишаються цілими, що і забезпечує щільне покриття, зберігання вологи у ґрунті та захист від розвіювання та розмивання.

«Веда Плюс» почала працювати за системою no-till з 2008 року. Мають 2100 га землі. Сіють озимі пшеницю та ячмінь, соняшник, сою та кукурудзу.

Спочатку використовували свою техніку, і лише два роки тому придбали універсальну комбіновану сівалку, яка сіє практично усі сільськогосподарські культури.

«Не оремо, не культивуємо, не вирівнюємо. Скорочується кількість робочої сили, зменшуються матеріальні затрати на обробіток землі, що дає можливість підняти працівникам зарплатню. Та головне — економія пального майже у 4 рази»,— зазначає Іван Васильович.

Урожайність

Якщо пройшла зима з великим снігом, то вода у такий, здавалось би, щільний грунт входить поступово і не стоїть на полі, не утворює «болото» як при оранці. Директор розповідає, що урожайність пшениці в середньому становить 55-60 ц/га, кукурудзи — 64 ц/га, озимий ячмінь — 60-65 ц/га, соя — 17-19 ц/га, соняшник — 32 ц/га. Чи не найнижчий урожай за всю свою історію фіксували минулого року. Кажуть, вплинула посуха.

Цього року посівну станом на 6 квітня господарство не розпочало. Чекають, коли земля глибше прогріється.Підживлення та засоби захисту рослин

По мерзлоталому снігу вносять селітру. Під кукурудзу йде 3 ц/га. Під сою — від 1,5 до 2ц/га, в залежності від того, який був попередник. По пшениці по мерзлоталому грунту — 2 ц/га і 1 ц/га по відновленій вегетації на початковій стадії виходу в трубку.

«При посівах вносимо вже нітроамофоска під кукурудзу, сою та соняшник. Я дивився на семінарах, попередній рік, мабуть, і цього року так буде, — в межах 70 ц/га на гектар. Під кукурудзу та сою вносимо трохи менше. Мікроелементи даємо лише на сою. Переважно молібден, сірка. Минулого року спробували внести трішки під кукурудзу»,— розповідає Іван Коваль.

Плани на майбутнє

Іван Васильович на посаді директора поставив собі мету: досягти показників урожайності, яка є у зразкових господарствах, що працюють за технологією no-till. Наприклад, пшениця — не менше 7 т/га в середньому на круг і озимий ячмінь так само.

Ми ж бажаємо «Веда Плюс» та Івану Васильовичу особисто лише гарних врожаїв, здійснення мрій та досягти усіх поставлених цілей, а головне, щоб технологія виправдовувала себе з кожним роком все більше.