АгроПолігон КВС-УКРАЇНА: Озиме жито в господарстві Тетірське, Житомирська область

Директор, а за сумісництвом один із засновників господарства «Тетірське», Дмитро Тарасюк навчався у Житомирському агротехнічному коледжі на факультеті механізації сільського господарства, потім вступив до Житомирського національного агроекологічного університету, в якому планував залишитися на викладання. Але, коли закінчував магістратуру в 2011 році, постало питання: або створювати сім’ю і мати змогу її забезпечувати, або займатися викладацькою діяльністю. Обрав практичну діяльність. І не лише через те, що заробити можна більше, а й тому, що душа більше лежала до землі. Збагнувши, що для нього важливіше, Дмитро прийшов у «Тетірське». 2 роки працював інженером, а через невеличкий проміжок часу став керівником. А йому всього лише 29 років.

Молоді та перспективні господарі

Господарство «Тетірське» засновано у 2011 році з земельним банком у 500 га. На сьогодні у їхньому розпорядженні вже 1421 га. Із них в обробітку 1316 га, а решту відведено під пасовища.

Житомирська область — це, фактично, перехідна зона, тут дерново-підзолисті ґрунти, близькі до піщаника, родючий шар яких сягає щонайбільше 20 см. На одному полі з краю може бути чорнозем, далі — глина, а в кінці — голий пісок, де дуже важко сівалкою працювати, адже постійно потрібно змінювати глибину входу.

Структура посівних площ у господарстві складається на 55% із зернобобових культура і на 45% з усіх  інших, що випливає з досвіду минулих років. Сіють досить широкий спектр культур: пшеницю, жито, овес для худоби, сою, соняшник, силосну кукурудзу. У невеликій кількості вирощують лікарські рослини, такі, як: собача кропива на 5 га та 9 га календули лікарської.

«Донедавна ми вирощували також ехінацею та валеріану, але на певний час ними перестали займатися через відсутність досконалої технології, бо ці культури потребують абсолютно іншого підходу, дослідженням чого займаються наші агрономи», — зауважив директор.

Вводити якісь нові культури на підприємстві поки не збираються, хоча зізнаються, що пропозиції надходять, останньою була сочевиця.

Щоб культури добре росли, їх удобрюють здебільшого гноєм. На зернові вносять діамофоску 10:26:26, на соняшник — комплексне добриво 8:19:29, для стимуляції росту на соняшник і кукурудзу дають карбамід під культивацію, на кукурудзу 150—200 кг/га, на підживлення зернових вносять селітру у два прийоми. Також для позакореневого підживлення вносять карбамід та сульфату магнію за кожного обробітку зернових.

Урожайність зернових досить висока. Пшениця КУБУС, наприклад, показала 7,6 т/га, а жито гібриду ПІКАССО — 4,5 т/га.

Підприємство має власні зернові склади, були картоплесховища, які переробили під зерно; і приміщення тваринницької ферми, які також тепер під зберіганням зерна. На території підприємства «Тетірське» розміщена польська сушарка М819, яку побудували в далекому 1988 році. Раніше вона була на дизельному паливі, а після початкової стадії реконструкції працює на дровах. Окрім цього, має місце комплекс очисних машин КЗС для первинної обробки зерна, де наразі сушиться соя.

Підприємство також займається тваринництвом. Мають 420 голів рогатої худоби молочного та м’ясного типу. Частина на випасі, а частина перебуває в загонах. До того ж, мають статус племінного заводу з вирощування поліської м’ясної худоби.

Усе залежить від погоди

Останніми роками погода стає все більш непередбачуваною, дощі ідуть тоді, коли їх не чекають, а температурні показники невпинно підвищуються. У зв’язку з цим аграрії постійно змінюють терміни своїх робіт.

«Люди кажуть: «Вам, аграріям, неможливо догодити: ідуть дощі — погано, немає дощів — ще гірше». Може й так, але від їхньої своєчасності залежить увесь сезон, а іноді — й наступний. Минулого року мали проблеми з посухою, думали, нічого не вродить, а в цьому році щодня ідуть дощі, та такі, що в поле зайти не можна. У зв’язку з цим нині дуже затягнувся посівний процес», — зауважив Дмитро Тарасюк

За минулий рік випало приблизно 380 мм опадів, було дуже сухо. Цьогоріч усе навпаки, на сьогодні вже випало понад 800 мм. На початку жовтня були поверхневі заморозки, помітно це було на сої, хоча на рослини не вплинуло. Через те, що два минулі сезони були сухими, улітку температури сягають 36℃, доводиться навесні на полях компакторами закривати вологу, бо впевненості в тому, що підуть дощі, майже немає.  

Жито тут росте найкраще

У господарстві «Тетірське» з недавніх пір, а точніше, останні три роки, значну увагу приділяють житу. Торік вирощували гібриди ПІКАССО і БРАЗЕТТО селекції KWS, ними було засіяно 317 га площ. Середня врожайність становила 5,1—5,2 т/га. На час посівної була засуха, сівалка тонула, тому посіяли глибше, ніж рекомендовано.

Цього року планували посіяти 300 га, а посіяли 270 — через те, що осінь принесла на Житомирщину неочікувану кількість опадів і аграрії не встигли посіяти все в належний термін. Через високу глинистість ґрунту відбувається сильне залипання, тож заїхати в поле просто нереально, а тим більше нормально провести посівну.

Дмитро Тарасюк розповів, що іще з 21 вересня намагаються посіяти пшеницю, але за строками вже дуже запізнюються. Бо, крім цього, ще мали заготувати 77 га силосу. Як каже сам директор, на підприємстві не так багато техніки, тому не завжди виходить встигати усе вчасно.

Житом засіяні поля з різною площею, починаючи від кількох гектарів і закінчуючи площею 45 га. Його попередниками в господарстві є різні культури: це й соняшник, і овес, і соя, і навіть жито.

На полі, за яким спостерігатиме АгроПолігон увесь наступний рік, посіяно гібрид ГУТТІНО, попередником якого було жито. Насіння придбали вже протруєне, тому самостійно цього робити не довелося. Посівна відбувалась 22 вересня у мокру дощову погоду. Площа даного поля — 22 га. Сіяли трактором John Deere 6920 і сівалкою Great Plains 4500. Норма висіву за технологією — 76 кг/га. Сходи отримали майже одразу, адже в цьому році вологи більш ніж достатньо.

Обробіток ґрунту при вирощуванні озимого жита

Ніхто з агрономів не почне сіяти культуру, поки не продумає сівозміну на кілька років, обов’язково враховуючи попередника.

«Особисто я у сівозміні передусім звертаю увагу на соняшник. В нас у господарстві прораховано так, щоб соняшник повертався на поле раз на 5 років. Не частіше, бо це надто виснажує землю. Із зернових пшеницю міняємо із соєю. Конкретної схеми немає, але кожен рік увесь процес знову й знову продумується», — зазначив Дмитро Тарасюк.

Основний обробіток під зернові — дискування важкою бороною «Солоха» БГР-4.2.

Під технічні культури, а саме — соняшник і кукурудзу, виорюють оборотним плугом LEMKEN 6+1. Далі проходять компактором, також фірми LEMKEN. Після чого безпосередньо переходять до сівби. Директор із задоволенням розповів, що минулого року в господарстві придбали сівалку Great Plains 4,5 метра захвату, що дуже полегшило їм посівний процес зернових.

Що ж до технічних культур, то використовують турецьку 8-рядну сівалку Agromaster. А лікарські рослини сіють луганською сівалкою «Клен» 4,2.

У майбутньому на підприємстві хочуть спробувати дещо нове у технології обробітку, наприклад, планують проводити глибоке рихлення.

Думка експерта

Свою точку зору щодо гібриду жита і стану посівів висловив менеджер компанії «КВС-УКРАЇНА» Ігор Давидюк.

«ГУТТІНО — це новий гібрид. Його особливістю є висока врожайність, потенціал понад 10 т/га на піщаних ґрунтах. Гібрид низькорослий, близько 110 см висота рослин, стійкий до вилягання. Стабільно високе число падіння. За якістю — клас А, завдяки чому не виникне проблем із продажем», — розповів Ігор.

Бальність ґрунтів на цих полях — 19, що є дуже низьким показником. Це піски, які можна використовувати в будівництві. Сівба жита проводилася в кінці оптимальних термінів.

На полі, яке досліджується, попередником було жито, що стане досить цікавим досвідом і допоможе зрозуміти, добре це чи погано.

«Зараз рослини перебувають у фазі 2—3 листочки. BBCH 12—13. Оптимально при вході в зиму має бути від 3 до 6 пагонів, то, я думаю, є час, щоб почалося кущення, щоб було хоч 2 пагони на рослині, це стане хорошою передумовою зимівлі та гарного стану рослин навесні.  Посів рівномірний. Є певне заглиблення насіння до 5 см, через особливість ґрунту, але це не критично і є особливістю поля. Шкідників немає. Жито KWS оброблене інсектицидним протруйником Гаучо Плюс і фунгіцидним протруйником Кінто Дуо», — додав експерт.

Оглянувши поле і дізнавшись усі необхідні деталі у директора й агронома підприємства, Ігор Давидюк підсумував, що стан посівів задовільний. І вони мають ще 3—4 тижні вегетації.

Незабаром АгроПолігон повернеться на Житомирщину, щоб прослідкувати за розвитком жита ГУТТІНО.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com