LNZ Hub 8.0: фокус на адаптивність агрономічних рішень та краш-тести в технологіях вирощування

Про те, як саме цього року організовано роботу на хабі, які досліди закладено та що вже вдалось побачити, розповідає Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group.

Розташування, культури, дослідження

Польовий хаб розміщено за 4 км від міста Шпола. У 2025 році тут висіяно чотири основні культури: соняшник, кукурудзу, сою та озиму пшеницю. Під кожну культуру відведено по 4 гектари.

«Загалом закладено понад 200 дослідних ділянок. Наприклад, на озимій пшениці — 32 ділянки, де ми показуємо лінійку сортів, способи та якість сівби, гербіцидний і фунгіцидний захист, ріст-регуляцію та позакореневе живлення», — каже Олександр Хмелюк.

На сої — 30 ділянок із сортами та схемами гербіцидного захисту. Найбільше варіантів — на соняшнику (70 ділянок) та кукурудзі (ще 70). По цих культурах вивчають не лише гібриди й технології захисту, а й заклали краш-тести — спеціально допущені відхилення від регламенту застосування для розуміння ризиків та демонстрації наслідків.

Адаптація під регіони — не формальність, а основа підходу

Одне з головних правил LNZ Hub — жодного маршруту «для всіх». Команда адаптує програму залежно від регіону, з якого приїхала група аграріїв. Це означає, що фермери не витрачають час на розгляд нерелевантних схем, а зосереджуються на тих рішеннях, які справді працюють у схожих до їхніх умовах.

«У нас часто буває, що господарство з півдня приїжджає — і ми показуємо саме ті гібриди або системи захисту, які витримують високі температури, дефіцит вологи, адаптовані до їхніх умов та технологій. Це зовсім інша розмова, ніж огляд всього поля чи з фермерів із західних чи північних областей», — пояснює Олександр Хмелюк.

«LNZ Hub — це не шоу і не день поля в класичному сенсі. Ми не розповідаємо аграріям, що “треба робити”. Ми показуємо варіанти. Комбінації. Вплив фаз, норм, умов. Ми даємо безкінечність рішень — і кожен вибирає своє. Саме тому символом LNZ Hub 8.0 стала вісімка: нескінченність у прикладах, але чіткість у висновках», — додає Катерина Гречана, керівниця відділу маркетингу LNZ Group.

Погодні умови 2025 року: холодна весна та акуратна посівна

Цьогорічна весна виявилася непростою: спочатку — раннє потепління, а потім — раптові заморозки.

«Наприкінці квітня було до -5°C, що істотно вплинуло на озиму пшеницю. До 20 травня трималася досить прохолодна погода, тож ярі культури ми сіяли пізніше — у третій декаді травня, уникнувши ризику від холодів», — розповідає Хмелюк.

Читати по темі: Пластичність та посухостійкість сортів пшениці є пріоритетом: результати з демо-полігона ФГ «Грига» на Полтавщині

За словами фахівця, погодні умови наразі сприятливі, особливо для ярих культур. Запаси вологи в ґрунті були на рівні 150 мм, плюс додаткові 150 мм опадів у квітні-червні забезпечили хорошу стартову динаміку розвитку.

Що вивчають у кожному блоці?

Цілі досліджень — суто прикладні. Команда LNZ не просто показує продукти, а намагається дати відповіді на типові питання агрономів у полі.

«У гербіцидному та фунгіцидному блоках — порівнюємо схеми: які працюють, які економічно виправдані. На краш-тестах показуємо, чого робити не варто — і до яких ризиків це призводить, коли потрібно приймати такі рішення. А блок позакореневого живлення — це про важливість точності в дозах і фазах внесення», — коментує Олександр Хмелюк.

Зокрема, демонструються:

• різні фази внесення фунгіцидів;
  
• густоти стояння рослин у кукурудзі;
  
• ефективність живлення по листу на соняшнику;
  
• варіації норм бакових сумішей.
  

Що вже видно у полі?

Деякі схеми вже показали свою ефективність.

«Ґрунтові та післясходові гербіциди показали себе чудово: посіви чисті, без конкуренції з боку бур’янів. Ґрунтові препарати контролювали першу хвилю бур’янів, післясходові — другу, яка почала з’являтись через 6–8 тижнів», — каже керівник агродепартаменту.

Ці перші результати особливо важливі в умовах холодної весни, коли темпи росту культури були уповільнені, і агресія бур’янів могла швидко «з’їсти» стартові ресурси.

Сортовипробування — у режимі спостереження

Оцінювати сорти поки рано.

«Так, ми проводимо сортовипробування — це стандарт для нас, бо ринок гібридів дуже динамічний. Але наразі впливу стресових факторів не було, репродуктивний період ще не настав. Робити висновки поки рано — спостерігаємо», — зазначив фахівець.

Краш-тести: як не треба, але іноді доводиться так робити

Цього року на соняшнику закладено 19 краш-тестів, на кукурудзі — ще 7. Це ділянки, де технології свідомо порушують.

«Основна мета — показати, що буде, якщо внести препарат поза регламентом: у пізню фазу, застосувати невідповідну бакову суміш або засоби, не зареєстровані для культури. Це — прямі ризики втрати врожаю», — пояснює Хмелюк.

Один з типових прикладів — внесення гербіциду по соняшнику на фазі 5-6 пар листків. У межах регламенту — це вже пізно. У результаті: побіління країв листя, пригнічення росту, зниження фотосинтетичної активності.

Інший приклад — бакова суміш з двох несумісних препаратів, яка на кукурудзі призводила до відмирання частини лмстової пластинки або опіків. Саме тут фахівці обережно нагадують: навіть якісний продукт не гарантує результат, якщо неправильно підібрано фазу або спосіб внесення.

Коли будуть підсумки?

Проміжні висновки стануть доступні вже в серпні-вересні.

«Їх можна буде подивитись на нашому YouTube-каналі або безпосередньо на полі — приїхати й побачити все на власні очі», — підсумовує Хмелюк.

LNZ Hub 8.0 — це не демонстрація заради ефекту, а прикладна робота з умовами, які добре знайомі аграріям. Тут тестують не лише технології, а й реальні ризики. І саме в цьому — практична цінність. Якщо ви хочете побачити, як працює конкретна схема в конкретному ґрунті — у Шполі вас чекатимуть.