Агрономи проти мишей. Хто переможе?

Для боротьби з гризунами використовуються найрізноманітніші методи — від інноваційних препаратів і «авторських методик» обробітку посівів, до традиційного механічного обробітку та сподівання на допомогу природних чинників. Що ж діє найефективніше, якщо поля атакують миші, нам розповіли фермери та агрономи з різних областей України.

Читати по темі: Майбутньому врожаю загрожують миші

Механізований обробіток та хімічні засоби

Аграрій більше ніж із 20-річним стажем, керівник ПСП ім. Фрунзе на Харківщині Іван Глянь розповідає — від польових мишей посіви господарства страждають, але, як то кажуть, «рік на рік не приходиться» — в одному році їх більше, в іншому менше, а яким в цьому плані буде 2017 рік чоловік не прогнозує. Каже — буде видно коли сніг розтане.

Для боротьби з польовими мишами в ПСП ім. Фрунзе використовують механічні методи — оранку і боронування. Мовляв, вони досить дієві. З таким підходом до вирішення проблеми погоджується і Віктор Кухарчук, який, пропрацювавши свого часу в одному із найбільших українських агрохолдингів, знає не з чужого досвіду, що таке боротьба з мишами на великих посівних площах. Проте лише механічними методами, запевняє він, зазвичай не обійтись.

«Під час підготовки грунту під ярі культури – рихлення і оранки знищується дуже багато мишей. Але цього може бути недостатньо. В такому випадку аміачна вода або безводний аміак буде найдешевшим азотом для живлення наступної культури, і повним стерилізатором поля від мишей. Аміачну воду можна вносити в будь-який період. А якщо безводний аміак, то потрібно дотримуватися температурного режиму хоча б від +5 градусів тепла», — розповідає Віктор Кухарчук.

Варто зазначити, що ринок родентицидів пропонує чимало препаратів, і деякі з них у нашій державі заборонені, бо шкодять не лише гризунам, але й людям та екології в цілому.

Якщо озимий ріпак або пшениця посіяні по технології no-till, вносити безводний аміак можна прямо у посіви культиватором. Спеціалісти стверджують — цей метод використовують поки що одиниці, але він дієвий і безпечний, якщо рослини вже добре сформовані.

Біологічні методи

Головний агроном ТОВ «Хлібодар» Дмитро Онищенко прогнозує – у 2017 р. польових мишей буде менше, порівняно з минулими роками, принаймні на Херсонщині.

Агроном каже, що така сніжна і морозна зима, як цьогоріч, несприятлива для гризунів.

«Сніг, зимовий дощ, льодова кірка… Туго прийшлось мишам в цьому році. Я думаю, що тепер на полях їх буде небагато, хоча з осені було чимало. Для боротьби з гризунами використовуємо і хімічні методи, і біологічні – зерно, оброблене бактеріями», — розповідає Дмитро Онищенко.

Спеціалісти підприємства «Волинь-Зерно-Продукт» теж за методи, які шкодять природі мінімально – біологічні. Агроном Ярослав Мазуренко каже, що більше 5 років для боротьби з полівками використовують виключно бактеріоденцид – зерно, заражене бактеріями мишачого тифу. Препарат можна використовувати незалежно від пори року, але рекомендовано саме ранньою весною, або на початку осені.

Полівки та лісові миші, які теж, трапляється, мігрують на поля, гинуть від нього приблизно через тиждень. Купують приманку в українських виробників. Агроном стверджує — це дієвий і не дуже витратний метод швидко вирішити проблему.Як біологічний метод боротьби з польовими гризунами також розглядають хижих птахів.

«Щоб їх розмножити ми ставили на полях спеціальні палі 4-5 м в висоту, і поперечину, де вони могли б сидіти і бачити здобич — мишей. Це європейський метод, бо там є великі обмеження на використання хімічних засобів», — розповідає Віктор Кухарчук.

Проте, Дмитро Онищенко вважає, що цей метод недієвий, принаймні, у великих господарствах.

Краще запобігти, ніж потім рятувати

Агрономи стверджують — правильно організована збиральна кампанія теж впливає на те, яка кількість польових мишей «атакуватиме» сільгоспугіддя. Великі втрати зерна і неправильно розподілена на полі солома — фактори, які провокують швидке розмноження гризунів.

Перший крок, який допоможе запобігти розповсюдженню польових гризунів — правильно організоване збирання врожаю, контроль за всіма процесами, які відбуваються на полі, і це стосується не лише пшениці, а й інших культур. Солома та рослинні залишки після попередників мають бути прибрані з полів, щоб у «забутих» купинах не поселилися колонії мишей.

Другий крок — боротьба з падалицею. Не можна допускати розвитку падалиці або розвитку бур’янів до фази вище 10 см. Бо падалиця допомагає мишам виживати, коли у їх норах закінчується запас зерна.

На яку суму збитків завдають аграріям гризуни порахувати практично неможливо, проте, це значні втрати, якщо орієнтуватися на дані біологів, які стверджують – польова миша з’їдає у день корму, який рівнозначний її вазі. Варто зазначити, що існує кілька видів мишей, які шкодять посівам. Найчисельнішою та найзбитковішою вважають сіру полівку.

Фермерам, які обробляють сільгоспугіддя отруйними принадами проти польових гризунів, варто знати, що не допускається застосування родентицидів біля тваринницьких комплексів та птахоферм, якщо вони знаходяться в радіусі 500 м. Також відстань від лісосмуги, берегів водоймищ та річки повинна бути в радіусі 200 м. Біля посівів потрібно встановити, як мінімум на 14 днів, таблички, які будуть інформувати людей, що поле оброблене отрутохімікатами.

Людмила Лутицька

Підготовлено за матеріалами сайту Kurkul.com