Озима пшениця: захищений і міцний старт – основа для кращих результатів

Про одне з них – ПАП «Обрій» із Тернопільщини – ми вже розповіли детальніше. Дійшла черга і до решти.

Озима пшениця у ТОВ «Маяк» (Хмельницька обл.)

Нагадаємо, що у наш весняний приїзд Володимир Баран, головний агроном підприємства, скаржився, що посуха заважає рослинам розвиватися сповна й дощ потрібний як ніколи. Це було 4 квітня. А з 28 квітня розпочалося… Місяць майже безперервних дощів, а далі – нетипово вологе літо.

«До цього часу у нас випало 360 мм опадів. Для нашого регіону – це дуже багато. Така кількість більш характерна для осіннього періоду.  А літніх дощів десь на половину менше випадає, у порівнянні з нинішнім роком. Тому, звичайно, рослини не так розвивались, зокрема й через кисневе голодування. Тим не менше, є волога – є життя. Принаймні добрива не в сухий ґрунт кидали», — окреслив ситуацію Володимир Баран.

Поле, яке пан Володимир показав нам навесні, було своєрідним випробувальним полігоном. Господарство для протруювання насіння зернових давно користувалося препаратом Кінто® Дуо. Результатами були дуже задоволені, тож коли випала нагода спробувати «удосконалений» варіант, без запитань взяли на випробовування. Тож із загальної площі цього поля 20 га було засіяно насінням, протруєним новинкою – препаратом Кінто® Плюс (в нормі 1,5 л/т). Решта – згаданим Кінто® Дуо (в нормі 2,5 л/т) разом з мікродобривами YaraVita TEPROSYN (в нормі 3 л/т).

«Протруювання – невід’ємна частина технології вирощування пшениці та інших озимих зернових.  Передусім ми забираємо кореневі гнилі та інші інфекції, які можуть накопичитися за зиму. До слова, я знаю, що в південних областях єдиний спосіб боротьби із сажками – це фунгіцидний протруйник. Цьогоріч там особливо гостро стоїть ця проблема. Чув, що в деяких господарствах, які або неякісний протруйник застосували, або неправильно норми підібрали, — пішли по колосу сажки і вони тепер не можуть нікуди здати урожай пшениці, бо зерно заражене» — поділився з нами Володимир Баран.

При цьому додав, що у них таких проблем не було. Адже як протруйники, так і норми обирають вдало. Обидва препарати – і Кінто® Дуо, і Кінто® Плюс – у контролі хвороб спрацювали на відмінно. Різниця була в одному – новий протруйник Кінто® Плюс, окрім двох діючих речовин (тритіконазол та флудіоксоніл), містить ще одну унікальну діючу речовину – флуксапіроксад (Ксеміум®), яка вирізняється чудовим фізіологічним впливом на рослину. Як зауважив Володимир Баран, цей ефект був помітний наочно.

Всі препарати BASF

«Там, де було оброблено Кінто® Плюс (в нормі 1,5 л/га), пшениця до самого збирання стояла вища та густіша. Думаю, Ксеміум® дав оздоровлення і на початкових фазах стимулював ріст і розвиток кореневої системи та самої рослини загалом, краще спрацював у відновленні вегетації. Разом з цим активувались антистресові та захисні елементи рослини, і, зрештою, ми отримали дещо більшу прибавку на тій ділянці, де був застосований Кінто® Плюс», – зазначив головний агроном.

За його словами, з частини поля, де насіння було оброблене протруйником Кінто® Дуо + Тепросин, зібрали по 8,75 т/га, а де оброблене Кінто® Плюс, – 9,1 т/га. Отже, вийшло + 0,35 т/га. Як зауважив Володимир Дмитрович, прибавку очікували трохи більшу. Але, зважаючи на погодні умови, які до певної міри заважали нормальному розвитку рослин загалом, такий результат також показовий. Експерименти з Кінто® Плюс, уже в більш розширеному вигляді, господарство продовжить і в наступному сезоні, адже препарат їх і справді зацікавив.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Озима пшениця в ФГ «Світанок» (Сумська обл.) 

Господарство «Світанок» вже тривалий час працює за технологією no-till. Вже давно на своїх полях не перевертають пласт і навіть не дискують. Тож від дефіциту вологи, який спостерігається останніми роками, трохи рятують рослинні рештки, які залишаються від попередників навіть упродовж декількох сезонів. Наприклад, на відвіданому нами полі можна було побачити залишки кукурудзи, яку сіяли тут 2 роки тому. Про всі нюанси технології розповів головний агроном Владислав Кривченко.

З сівбою озимої пшениці минулоріч у господарстві трохи припізнились, зате сіяли у вологий ґрунт і сходи отримали дружні. В зиму посіви увійшли у фазі початку-середини кущення. Зима була м’якою, тож і перезимували непогано. Великої загрози від хвороб не було, тим більше що добре справлялися із ними і застосовані протруйники. Зокрема, й уперше використана тут новинка — препарат Кінто® Плюс. Насінням, протруєним цим препаратом, було засіяно 20 га поля, яке ми оглядали. Різницю з сусідніми ділянками було видно вже навесні. Як згадує Владислав Кривченко, хвороби були відсутні на всьому полі, а от щодо фізіології, то на частині з Кінто® Плюс коренева система була більш розвиненою, рослини міцнішими. Перспективи вбачалися дуже добрі. Але знову втрутилася погода.

«У нас тут із середини червня не було жодних опадів. Останній дощ пройшов по прапорцевому листку, тож у нас «засмажило» посіви, як і по всій Україні. Цьогоріч на круг зібрали пшеницю по 6,5-6,7 т/га. Тож наші експерименти практично нівелювалися такою майже катастрофічною погодною ситуацією. Але те, що потрібно, ми у протруйнику Кінто® Плюс вже побачили на початкових етапах вегетації. Контроль хвороб, плюс фізіологічний ефект, який у більш сприятливих умовах міг вплинути на кінцевий результат. Тож плануємо і на наступний сезон взяти його на випробування, щоб остаточно переконатися в перевагах Кінто® Плюс у різних умовах, і далі вже застосовувати на більших площах», — зазначив головний агроном.

І додав, що загалом із компанією BASF працюють досить широко. На пшениці, ячмені, кукурудзі майже 80% засобів захисту – саме цього бренду. Обов’язково беруть на в випробовування усі новинки, тільки-но вони з’являються в портфоліо компанії. 

«Свого часу в нашому регіоні ми «розкрутили» препарат Систіва®. Почали використовувати його на ячмені. Сусіди ж, побачивши результат, і собі активно переходять на його застосування. Думаю, так само буде і з Кінто® Плюс. Бо препарат хороший, це видно навіть за такої ситуації. Тому можу передбачити його популярність серед наших аграріїв», — «напророкував» Владислав Кривченко.

Добрий старт забезпечує значну частину успіху. Господарства, посіви озимої пшениці яких ми об’їздили цієї весни, отримали різні результати. Але гарний фахівець може оцінити внесок кожної зі складових технології. Як бачимо, якісне протруювання дає змогу менше хвилюватись про перезимівлю посівів озимих зернових, і в підсумку отримувати кращі врожаї.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com