Труднощі вирощування кукурудзи на кам'янистому ґрунті

Таким відчайдушним господарством є «Захід-Агро МХП», яке має у своєму розпорядженні поле площею 350 га із далеко не найкращими ґрунтами. Про проблеми, з якими тут часто зустрічаються, та їхнє вирішення розповів SuperAgronom.com агрохімік підприємства Євген Гуменюк.

«Поле має великі поклади річкового каменю. Неподалік протікає річка Стрий і, якщо вірити переказам, то раніше вона розливалась на ці землі, тому цей ґрунт і має так багато каміння», ― розповідає Євгеній.

Ґрунт через свою кам’янистість є дуже специфічним, ― жодна культура, окрім соняшнику та кукурудзи, не може тут прижитися, тому про багатопільну сівозміну не варто й говорити.

«За 4 роки моєї роботи перший рік тут була кукурудза, після неї сіяли соняшник, наступні два роки знову вирощували кукурудзу. Минулого року сіяли гібрид МТ-261 від компанії Dоw Seeds. Його урожайність становила 10 т/га в сухому вигляді. Цього року проводимо посів гібриду ДС 1385А від компанії Brevant», ― каже агроном.

Оскільки ґрунт специфічний, то й технологія вирощування на ньому теж специфічна. Багато хто досить скептично ставиться до монокультури, та в господарства немає іншого виходу.

«Кукурудзу, як монокультуру, можна сіяти до 25 років. Раз на 5-6 років плануємо сіяти соняшник. За рахунок такої різноманітності, хоч і мінімальної, ґрунт має витримувати таке навантаження», ― пояснює фахівець.

У якості живлення для кукурудзи, під час сівби вносили фосфорне добриво 7:20:30 + 2S у нормі 50 кг/га. Також під час передпосівної культивації ґрунт підживлювали карбамідом у нормі 200 кг/га. Внесення карбаміду відбувається також за появи 5-6 листків. Євгеній зазначає, що відразу не можна давати велику кількість азотних добрив через специфічність ґрунту. В такому випадку відбудеться промивання у нижні шари й азот стає недоступним для культури. Ще одним каменем спотикання, і в прямому, і в переносному значенні, може стати сильний дощ. Земля промивається, а зверху лишаються лише одні камінці. Якщо сіяти культуру на таку поверхню, то схожість буде значно нижчою, адже для нормального проростання зерно має ще дістатися до вимитого ґрунту.

«Коли ми вперше взялись за це поле, то пробували провести глибоке рихлення, але ефективність операції була нульовою. Восени було проведене рихлення, а вже навесні було таке поле, по якому навіть не скажеш, що з ним щось робили. Тоді нам довелось двічі пройти поле дисковим агрегатом Rubin від компанії Lemken, а вже потім сіяти. Після збирання врожаю дискуємо поле важкою бороною, а згодом обробляємо цим дисковим агрегатом. Його також використовуємо двічі в передпосівній культивації. Він має два ряди дисків у вигляді ромашки, а ззаду прикотуючі  катки. З його допомогою ми максимально розрихлюємо ґрунт на тій глибині, на яку він може зануритись», ― розповів Євгеній Гуменюк.

Починається посівна приблизно в середині квітня, однак завжди все регулює погода. Якщо весна холодна, то сівбу розпочинають пізніше, а якщо погодні кліматичні умови сприятливі, то можна вийти у поле й раніше. Сівба проводиться на глибину від 1 до 4 см лише дисковою сівалкою.

«Кукурудза сходить дуже швидко, оскільки камінь нагрівається моментально і тримає тепло навіть вночі, тому сходи гарні та рівномірні. На рослинах можна помітити поверхневі корені. Це явище спостерігається через те, що первинна коренева система не може глибоко прорости і  повітряні корені дуже розвинені: на кожному стовбурі по 2-3 яруси», ― зазначив Євген Гуменюк.

Вирощування монокультури потребує підсиленого інсектицидно-фунгіцидного захисту через накопичення у грунті шкідників та збудників хвороб. Тому для боротьби з грунтовими шкідниками використовуємо Гранфос ВГ/Пірімекс, ВГ у нормі 5 кг/га.

Владислав Леонтьєв, SuperAgronom.com