Оптимальні норми висіву в зонах дефіциту вологи

На конференції, організованій ФАО «Стале землеробство в умовах змін клімату: технології, практики, досвід» керівник ФГ «Аркадія» Вадим Дробітько ділився досвідом щодо зменшення витрат на насіння і рецептом успішності власного господарства, що розташовується саме в зоні дефіциту вологи — на Миколаївщині.

Земельний банк підприємства становить 1,6 тис. га. Середньорічна сума опадів – 350 мм. Кількість азоту в ґрунті – 6,3 мг/га, фосфору — 60 мл/га, калію — 240 мг/га. Рівень гумусу — 2,4.

Сівозміна господарства: соя – 30%, соняшник – 20-25%, пшениця – 10-15%, озимий ячмінь – 10-15%, кукурудза – 10-15%, ріпак 7-10%, горох – 5-7%, гірчиця та нут – по 2%.

«Я починав свою трудову діяльність у 1994 році, коли температура у 32℃ вважалася критичною. Сьогодні температурою 38℃ нікого не здивуєш», — наголосив Вадим Дробітько.

Соя 

Основною культурою в господарстві є соя, її тут вирощують уже понад 20 років. Зважаючи на нестачу вологи, яка з кожним роком посилюється, аграрії перебувають у постійному пошуку оптимальної технології.  

Читати всі матеріали про вирощування сої. 

Для того, щоб отримувати нормальний урожай за дефіциту вологи, в господарстві прийняли рішення перейти на технологію no-till, аби якомога менше турбувати ґрунт; також – накопичувати поживні рештки, а особливо, зменшувати норми висіву насіння. До кожного із процесів приходили поступово: розпочали саме зі зменшення норм висіву, проводили власні дослідження, консультувалися з іншими фермерами та науковцями.

«Ключовим моментом тут стала незапланована ситуація, коли на сівалці John Deere 7000 випадково поставили не ту шестерню й посіяли 10 га площ із зниженими нормами в 36 кг/га, хоча збиралися сіяти 54 кг/га. І саме на тій ділянці урожайність була суттєво вищою, ніж на площах із більшою кількістю насіння», — розповів пан Вадим. 

Після проведення дослідів у господарстві визначилися з найоптимальнішою нормою висіву сої в даній місцевості — 25 кг/га. Мінімальна врожайність за такої норми склала 1,9 т/га, а максимальна — 2,5 т/га. Враховуючи, ту ж нестачу вологозабезпечення, такий варіант є найбільш прийнятним для тих, хто в цих умовах планує мати в сівозміні сою. Як зазначив Вадим Дробітько, вже цього сезону знову проводитимуться досліди, де норми знизять до 20 кг/га. Такі дії він називає більш ніж ефективними, адже йдеться про економію насіння, протруйників тощо.

Для сої, окрім інокулянта, в господарстві не використовують нічого, знову ж таки, через дефіцит опадів. Спікер відзначив, що краще у вологіший рік отримати невеличкі втрати врожайності, ніж нескінченно вносити фосфор.

Ще однією важливою культурою в сівозміні є озима пшениця. У минулому році аграрій експериментував із нормами висіву й тут. За кількості 1,2 млн і 3 млн насінин результат виявився практично однаковим, урожайність становила 3,84-3,86 т/га. Збільшуючи норми до 4 і 5 млн/га, урожайність отримували знижену до 3,6 т/га. Тобто, збільшення норм висіву – не завжди хороша ідея, бо є певний максимальний ліміт потенціальної урожайності, де загущення посівів не допоможе. Урожайність залежить не від того, скільки посіяно, а від потенціалу поля.  

У 2018 році в цілому в господарстві норми висіву пшениці скоротили більш удвічі – з 5 млн/га до 2 млн/га. Зважаючи на це, вдалося отримати урожайність 3,7-5,8 т/га, де якість зерна в основному була 2-го класу.

Є таке поняття, як крайовий ефект. Цікаво те, що з нормою висіву в 1 млн/га цей ефект зникає. Це означає, що вдалося досягти ідеального балансу поживних речовин, вологи тощо.

По озимому ячменю дослідів у господарстві не проводили, але оптимальними нормами для себе обрали 1,5 млн/га. І, як зауважив спікер, урожай цієї культури вдається отримувати більший, ніж пшениці.

Без соняшнику сьогодні не обходиться жодне господарство Півдня. ФГ «Аркадія» Вадима Дробітька також не є виключенням. У сівозміні він іде після пшениці та досить добре переносить нестачу азоту.

Найбільш відповідними нормами з найбільшим потенціалом урожайності є такі дані: від 30 до 50 тис./га – максимальна урожайність, якщо більше або менше цих даних – урожайність іде на спад. Тому для себе обрали оптимальний варіант – 50 тис./га.

Минулого сезону середній урожай становив 3,3 т/га. У фазі розвитку бур’янів до 2-3 см внесли 0,5 л/га гербіциду Експрес і на цьому захист посівів завершився. 2,7 т/га – середня урожайність соняшнику в господарстві за 5 років.

Що ж стосується добрив, то під рядок, на глибину 12 см, вносили діамофос 10:26:26, але після контролю виявилось, що прибавка відсутня.

Для ефективного вирощування кукурудзи в господарстві проводять експерименти з добривами. Наразі під культуру не вносять ані стартові добрива, ані фосфорні, ані будь-які інші. А досліди з внесенням під рядок карбаміду в нормі 100 кг/га не принесли результатів. Внесення з осені на 18 см 100 кг фосфорних добрив також не подіяло.

На сьогодні норми висіву тут становлять 40 тис./га, але зменшуватимуть їх доти, поки на листках не зникнуть білі смужки від нестачі азоту, які показані на фото.    

«Ми хочемо отримати 2 качани, а не витрачати азот як будівельний матеріал на формування стебел. Це стосується також сої і пшениці», — сказав спікер.

Під час вирощування гороху в господарстві акцент також зробили на зрідженні норм висіву.

Сіяли 300 кг/га, але це виявилося неефективним, адже разом із тим мали посіви по 200 кг/га і врожай отримали приблизно однаковий. Зважаючи на слабкі врожаї через важкі погодні умови, в господарстві задумуються над тим, щоб відмовитися від цієї культури, але поки не зважуються, тому що культура лишає в ґрунті азот.

У господарстві також практикують вирощування нішевих культур – гірчиці та нуту. Гірчицю почали сіяти, щоби її коренева система допомагала розрихлювати ґрунт, надавала доступний фосфор і калій. Вона зменшує кількість дротяників у ґрунті. У 2018 році гірчиця принесла 0,48 т/га. Що ж стосується нуту, то Вадим називає його наповнювачем азоту в сівозміні господарства.

Надалі в сівозміну господарства також планують ввести льон. Розширення сівозміни дозволить зменшити односторонній відтік поживних елементів, зменшити кількість хвороб, шкідників. Відповідно, зменшити пестицидне навантаження на ґрунт, культури та, звичайно ж, гаманець.

Зі збільшенням температури повітря в господарстві останніми роками зіштовхнулись з поширенням на посівах різних культур павутинного кліща. Його розвитку сприяє також насиченість сівозміни соєю, де її, нагадаємо, 30% від загальної кількості культур.

Для боротьби з ним застосовують бакові суміші препаратів на основі циперметрину, хлорпірифосу 0,5 л/га + гекситіазокс 0,2 л/га. Як зауважує спікер, однієї діючої речовини недостатньо. Внесення відбувається до 4 разів з інтервалом у 7-10 днів. Минулого року також було проведено дослід використання біологічних препаратів Бітоксибацилін 3 л/га + Актофіт 1,5 л/га. Через тиждень стала помітна овіцидна дія на яйця шкідника. Крім того, діє суміш також на бавовникову совку.  

Загалом, експерт називає фактори, які не дозволяють отримувати високі врожаї в даній місцевості:

Тому для ефективної роботи варто пильно стежити за всіма цими пунктами без винятків. А також обирати найбільш відповідні методи вирішення тих чи інших завдань.  

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com