Олексій Гумовський: Поле — не чашка Петрі, не всі експерименти вдається відтворити

Ми часто говоримо про шкідливих метеликів, жуків і гусені, котрі псують сільськогосподарські посіви, і рідше згадуємо про комах, які від тих шкідників рятують. Тому у полі зору SuperAgronom.com опинилася трихограма. Про особливості її застосування розповів керівник відділу ентомології та фітопатології Олексій Гумовський.

SuperAgronom.com: Які основні функції вашого відділу?

Олексій Гумовський: Наш відділ призначений для налагодження наукових досліджень у галузі органічного землеробства. Основним його завданням є оцінка ефективності використання засобів захисту рослин в органічному землеробстві, що ґрунтується на сучасних наукових досягненнях і прийнятих у світі методиках.

Однією з областей нашої діяльності є вивчення трихограми, дослідження якої планується на далеку перспективу, наразі йдеться про три роки, протягом яких ми будемо ділитися отриманими результатами.

SuperAgronom.com: Яку практичну цінність досліджень відділу можна назвати вже зараз?

Олексій Гумовський: На сьогодні серед практичних досягнень відділу можна назвати те, чого вдалося досягнути завдяки використанню практики контрольних полів:

• по-перше, продемонструвати необхідність, нагальність і практичність використання цих полів. Зокрема, для порівняльного фактору оцінки ефективності використання тих чи інших засобів захисту рослин;
• по-друге, вдалося показати, що в органіці ці поля не поступаються врожайністю дослідним, тобто виробничим полям. Відповідно, ця практика не підвищує ризику того, що врожай на контрольних полях буде втрачено;
• завдяки цій практиці вдалося заощадити на використанні малоефективних засобів захисту рослин і продемонструвати відсутність необхідності профілактичних засобів у разі адекватного моніторингу шкідника та демонстрації його невисокої щільності.

SuperAgronom.com: Скільки помилок сьогодні роблять під час застосування трихограми, виходячи з напрацьованого досвіду компанії та Інституту?

Олексій Гумовський: Передусім ідеться про ігнорування видової приналежності трихограми. На жаль, у багатьох випадках вона сприймається як універсальний «біопрепарат», а не певна таксономічна категорія, котра включає в себе види, які мають різні біологічні особливості. Це так чи інакше позначається на продуктивності їхнього використання. У більшості випадків біолабораторії не звертають  уваги на вид, який розводять, із чим пов'язані численні випадки неефективності використання трихограми в біометоді.

Серйозною помилкою може стати невчасне використання трихограми, внесення її, коли ще не відбулася яйцекладка, або коли вона вже закінчилася.

Третя принципова помилка – екстраполяція лабораторних даних на поле. Треба пам'ятати, що поле – це не чашка Петрі, тож, відповідно, те, що відбувається в лабораторії, не обов’язково, а подеколи тільки зрідка може бути відтворено в полі.

SuperAgronom.com: Яким методом випускають трихограму на посівах?

Олексій Гумовський: На сьогоднішній день внесення трихограми відбувається різними методами – залежно від можливостей. Трихограму вносять як малою авіацією, так і дронами, на невеликих ділянках можна це зробити вручну. Цього року ми пробували всі можливі методи, якісь – у виробничих масштабах, якісь – у демонстраційному режимі. Наші експерименти показали, що одна з проблем використання трихограми — це велика кількість припущень і  сформованих уявлень, які, на жаль, не відповідають дійсності. Під час внесення трихограми цього року ми пересвідчилися, що внесення малою авіацією дає недостатню кількість трихограмованого яйця, яке долітає до землі. Якщо порівнювати з використанням дронів, які застосовувалися в демонстраційному режимі, кількість трихограмованих яєць була в чотири рази більшою, ніж у малої авіації й за інших способів (крім ручного).

SuperAgronom.com: Які види трихограми застосовуються?

Олексій Гумовський: Нині у практиці біометоду в Україні використовується два види: Trichogramma pintoi та Trichogramma evanescens. Проблема в тому, що T. pintoi є набагато агресивнішою в лабораторній культурі, вона розвивається швидше, самки починають яйцекладку раніше. Отже, Т.  pintoi витісняє T. evanescens, оскільки є більш активною і з коротшим терміном розвитку. Але в Україні було продемонстровано, що саме вид Т. evanescens є ефективнішим. Ще нюанс у тому, що статевий індекс, тобто співвідношення самців і самиць, у T. evanescens набагато вищий у бік самиць, а в T. pintoi – навпаки.  Умовно кажучи, зі 100 особин T. evanescens приблизно 70 самок на 30 самців. Наші попередні дослідження показують, що можна це коригувати концентраціями, але для того, щоб бути впевненими і мати якісь технологічні рекомендації, потрібно ще декілька років і проведення експериментів на різних територіях.

SuperAgronom.com: На які культури у сівозміні компанії ви вносите трихограму, окрім кукурудзи?

Олексій Гумовський: Звісно, найбільш популярною культурою з точки зору використання трихограми є кукурудза. Це викликано насамперед тим, що на момент найбільшої шкодочинності стеблевого метелика, ця рослина досягає два метри заввишки, і використання стаціонарних машинних оприскувачів уже не є можливим. Це в умовах інтенсивної технології. До того ж, в органіці взагалі не можна використовувати хімічні засоби, тож усі сподівання на боротьбу з шкідником лягають на трихограму.

Цього року ми використовували трихограму також на посівах сої та нуту. Тут технологія і ефективність, звісно, були різними. Ураження сої цього року було незначним, тому вносилася невелика кількість. А от нут був предметом особливо прискіпливої уваги, бо отримані дані від індійських і німецьких дослідників попереджали про те, що з нутом і трихограмою буде не все так просто. Вони зауважують, що трихограма на нуті не працює ефективно, зокрема через особливості цієї культури. Адже відомо, що листки нуту вкриті волоскоподібними структурами, так званими трихомами, які виділяють рідини, тобто на кінчику такої трихоми завжди міститься невеличка крапелька. Ця крапелька складається з суміші кислот, включно зі щавлевою, котрі діють як репеленти.

Вони з одного боку відлякують трихограму, а з іншого, якщо комаха потрапляє на листок, то відразу прилипає і ці кислоти її вбивають. Трихограма хоче якось уразити яйця совки на цій рослині, але їй це навіть технічно не вдається. Що важливо, такого руйнівного ефекту ці кислоти та структура листка на гусінь совки не мають.

Тим не менш, ці дані було отримано в інших регіонах, для інших видів трихограми й, відповідно, за інших кліматичних умов. Тому ми мали на меті перевірити це в лабораторії і на полі. Що цікаво, досліди в лабораторії з нутом якраз показали ефективність використання трихограми. Якщо в неї немає вибору і вона перебуває з рослиною нуту в обмеженому просторі та великій концентрації, то ураження яєць метелика відбувається. Але в полі такий результат не повторився. Це вкотре підтверджує, що лабораторні експерименти не можуть бути взірцем для виробничої практики.

SuperAgronom.com: Розкажіть детальніше про моніторинг шкідників за допомогою пасток?

Олексій Гумовський: Це справа непроста й достатньо суперечлива. По-перше, бувають різні пастки: феромонні, світлові, світлові клейові тощо. Принцип їхньої дії ґрунтується на тому, що самці, приваблені феромоном, чи особи обох статей, приваблені світлом, скупчуються в одному місці й за їхньою кількістю можна припустити подальший процес. Тобто, за певною кількістю комах і, можливо, за їхнім фізіологічним станом можна припустити, що невдовзі почнеться яйцекладка. Тоді визначють час, коли потрібно вносити трихограму чи інших ентомофагів. Наш досвід показує, що покладатися на пастки – не дуже надійно. Вони не можуть бути тим показником за яким варто формувати стратегію захисту рослин. Мінусом феромонних пасток є якість феромонів, а світлові пастки приваблюють не завжди те, що є на полі.

Я певний час працював в Африці, тож коли ти вивчаєш паразитичних перетинчастокрилих, то йдеш у ліс і маєш пройти й опрацювати велику площу, щоби знайти те, що тобі потрібно. Знайти ту рослину, яка уражена комахою, а також паразита усередині цієї комахи. Колеги, які вивчають метеликів, взагалі майже по лісу не ходять, вони вмикають величезний ліхтар вночі, перебуваючи десь в кампусі. І на цей ліхтар злітається все з навколишніх гір, лісів, боліт. Вони працюють на одному місці. Це показує, як працює пастка, на пастку злітається все та звідусіль. Якщо у вас багато всього на пастці, то це показник дії вашої пастки, а не того, що відбувається навколо.

Ви можете мати велику кількість особин в пастці й невелику кількість яєць у полі. Іншими словами, пастка корисна, вона інформує про наявність та певне кількісне співвідношення дорослих комах. Проте вона не дає прямої відповіді на те, чи вже відбувається яйцекладка.

Здебільшого ми просто йдемо в поле і спостерігаємо, коли з'являються перші кладки – оце вже сигнал до дій.

SuperAgronom.com: Чи є якісь нюанси застосування трихограми саме для органічних посівів?

Олексій Гумовський: Важливий момент полягає в тому, що за умов відмови від хімічного обробітку, лісосмуги та інші території, які межують із посівними площами, не перебувають під постійним пестицидним пресингом і набувають усе більшої резерватної функції. Тобто в органіці можна значною мірою покладатися саме на природний фон ентомофагів, який в умовах інтенсивного сільського господарства дуже невисокий, або взагалі майже відсутній. Тобто в такий спосіб сама посадка, чи найближчі луки можуть виступати в якості такої природної біофабрики. Для прикладу, цього року на кукурудзяному полі ми знаходили велику кількість комах ентомофагів, які взагалі вважалися нечисельними та біологія яких потребувала подальшого дослідження. Але треба врахувати, що вони були всередині поля, тобто, це приклади колонізації за один сезон.

SuperAgronom.com: У якому напрямку нині проводяться дослідження трихограми, на які моменти фахівці звертають найбільше уваги та чого сподіваються досягти у результаті своєї дослідницької роботи?

Олексій Гумовський: На сьогодні ми співпрацюємо як із колегами з Молдови, котрі мають потужний досвід, зокрема практичного використання, так і з французькими колегами, у яких розпочався великий проект з вивчення європейської трихограми, де ключовими дослідницькими моментами є визначення її генетичної мінливості. Тобто того, що собою являють різні лінії, наявність криптичних видів. Крім того, досліджуватимуться чинники, які впливають на вибір комахи-хазяїна, тобто, на яйцях яких метеликів буде сконцентрована увага самки трихограми. Також чинники, котрі впливають на ураження шкідника трихограмою, особливості географічного поширення, особливості спектру хазяїв, кількості уражених комах та особливості співвідношення статей. Адже відомо, що паразитичні перетинчастокрилі, до яких належить трихограма, самі можуть визначати стать нащадків, що є вкрай важливим для ефективності трихограми, оскільки саме самки забезпечують ураження шкідника. Також спільно з нашими колегами ми формуємо дослідницьку програму на своїй території для того, щоб поєднати результати і мати істотні наукові доробки у вигляді наукових публікацій.

SuperAgronom.com: Наскільки важливими є подібні дослідження для органічного виробництва?

Олексій Гумовський: Насамперед варто зазначити, що органічне землеробство є надією на відродження високонаукових підходів у захисті рослин. Адже повсюдне використання хімії і хімічних засобів захисту, зокрема пестицидів, сформоване в умовах індустріального виробництва, призвело до занепаду фундаментальних шкіл із захисту рослин, зокрема тих, які були свого часу започатковані В.П. Поспєловим, Є.В. Звєрозомб-Зубовським та іншими дослідниками минулого. Ці дослідницькі школи передбачали ретельні дослідження саме з біології корисних і шкідливих організмів, розуміння їхньої ролі в природних та сільськогосподарських угіддях. У випадку з органікою необхідно враховувати всі нюанси, необхідно сприймати і шкідливі, й корисні організми як частини природного середовища, а також розуміти всю відносність корисності та шкідливості цих організмів. Відповідно, для належного використання трихограми потрібно знати й особливості розвитку шкідника, й особливості розвитку паразита, його видову приналежність, а також чинники, які впливають на ураження та на відповідь хазяїна. Власне, це становить значну дослідницьку перспективу і для органічного землеробства, і для залучення науковців у цей процес.

SuperAgronom.com: Дякую за цікаву розмову!

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com