Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Дмитро Майборода: Наша система SmartTank допоможе обмежити крадіжки ЗЗР
Компанія Mobimill — розробник додатків та програмного забезпечення для агросектору, займається створенням нового проекту — SmartTank. З його допомогою агрохолдинги, зможуть захистити себе від крадіжок дорогих засобів захисту рослин. Cистема SmartTank виборола перше місце на Idea Garage Agro Security. SuperAgronom.com поспілкувався з Дмитром Майбородою, виконавчим директором Mobimill.
SuperAgronom.com: Дмитро, оозкажіть про систему SmartTank. У чому полягає її ідея?
Дмитро Майборода: Ідея з’являється тоді, коли є якась проблема. У нашому випадку йдеться про засоби захисту рослин, які співробітники сільськогосподарських підприємств просто крадуть.
SuperAgronom.com: Ця система розповсюджуватиметься на добрива та насіння? Вони теж враховуватимуться?
Дмитро Майборода: Зараз розробляємо саме для пестицидів, бо є певні обмеження. Насправді, якщо ми говоримо про насіння або добрива, то і ті, й інші мають більші об’єми та різну цінність. Тому що 5-10 літрова каністра унікального препарату, наприклад, BASF може коштувати досить дорого. Якщо відбувається крадіжка, то збитки не лише від ціни цієї каністри, потрібно ще враховувати недоотриманий урожай, що й спричинила ця крадіжка.
Є дані, за якими ледь не 40% ЗЗР опиняється на вторинному ринку. Тобто, умовно кажучи, свої ж вкрали та перепродали фермерам із меншим зембанком. Були випадки, коли телефонують з підприємства й кажуть, що препарат не працює. Представники компанії приїжджають і знаходять всередині обприскувача відро.
Спілкувалися з людьми, які намагались цю проблему вирішити за допомогою різноманітних GPS-датчиків, а також застосовуючи людський фактор. Та, все одно, 100%-го результату не отримували.
SuperAgronom.com: Як ви плануєте контролювати ситуацію із розкраданням ЗЗР?
Дмитро Майборода: Цей ринок дуже серйозний, втрати колосальні й обчислюються в мільйонах гривень. Тому виникла думка, змішати, умовно кажучи, “хардверну” і “софтверну” частини проекту. Інакше кажучи, залізо та програмне забезпечення.
Перший етап — це знеособлення товару. Ми пропонуємо переливати препарат в іншу без маркування. Після цього, зрозуміло, цінність її для кінцевої ланки втрачається (на цій ланці зазвичай відбувається крадіжка). Адже якщо я не знаю, що в цій упаковці, ніхто в мене її не купить. Тому перший етап — це знеособлення товару, в цьому випадку продукт маркується спеціальними QR-кодами, там є варіатип для цього, тож система розпізнає їх для своїх.
Умовно ми розділяємо «своїх» і «виконавців». «Свої» контролюють процес, а «виконавці» — польова ланка. Тобто є банка №1, її треба відвезти на поле, обробити його з певною нормою внесення у баковій суміші з банкою №2. Що обробляється, проти чого воно діє — людина не знає. Є чітка інструкція — на цьому все.
«Свої» ж контролюють процес переливання із заводської тари в спеціальну упаковку. Тут виникає ймовірність зливу інформації, тому вводиться додатковий ступінь захисту. Для тари застосовуються спеціальне пломбування, як до бутлів з водою. Якщо таку пломбу зірвати, назад її без заводського обладнання поставити не вдасться.
Окремо в цю пробку буде вмонтовано безконтактний ключ, котрий знищуватиметься, якщо пробку відкриють.
Далі все це на складі контролюється за допомогою відеокамер, тут без людського втручання, на жаль, не обійтися, бо переливати й упаковувати комусь треба.
Наша тара, буде це каністра, банка чи пляшка, вся матиме паспорт, який завжди доступний завдяки QR-коду. Виконавець її забирає і вирушає в потрібне місце. Логіст на місці зчитує паспорт, реєструє його в системі. Далі доставляє безпосередньо польовому агроному, людині, яка контролюватиме операцію обприскування.
Інакше кажучи, механізатор чи лінійний агроном (або навіть підсобний працівник) просто перевертає і встановлює банку чи каністру, так, наче він вставляє воду в кулері. Банку перевертають, вставляють в спеціальний, зчитують цілісність пробки й упаковки. А безпосередньо перед виливаням, пробку пробивають спеціалізованим пристроєм, що залишає на ній унікальний малюнок отвору.
SuperAgronom.com: Тобто, цю пляшку неможливо вже буде взяти так, щоб цього не помітили?
Дмитро Майборода: Так, каністру встановили, пробивання відбулося, система побачила — який це препарат, які норми внесення під конкретне поле, чи дійсно потрібний об’єм вилився в бак. Тільки після цього система віддає пляшку, і вона повертається на контроль тари.
Коли банка вертається до нас, дивимося: чи правильно було пробито пробку, чи немає пошкоджень, чи не просвердлили дірочку, щоб злити. Такий от цикл. Усе контролюється й заноситься в систему.
SuperAgronom.com: Ви говорили про рідкі препарати, а як щодо інших препаративних форм?
Дмитро Майборода: Там є свої нюанси, адже їх треба розбавляти. Потрібно дивитися на терміни доставки, скільки цей порошок чи гранули можуть зберігатися розчиненими. Загалом ідея така: ми можемо формувати вже готові робочі розчини і присвоювати їм термін придатності — в середньому, добу. Маючи на тарі маркування, можемо відправляти замовникові.
SuperAgronom.com: Чи буде ваша система затребуваною не тільки агрохолдингами, а й невеликими фермерськими господарствами? Чи зможуть вони собі її дозволити?
Дмитро Майборода: Якщо рахувати фінансову складову, то першу сходинку займають витратні матеріали, тобто, тара. Друге — механізм, який контролюватиме вливання. Я гадаю, близько 10 тис. доларів обійдеться така установка. Залишається питання ІТ-рішення, але сервером можна користуватися дистанційно, просто підписатись на доступ до системи і користуватися нею.
SuperAgronom.com: Це все встановлюється на комп'ютер?
Дмитро Майборода: Я б не встановлював це на комп'ютер, краще на мобільний телефон, бо він завжди при собі. Щодо комп’ютера — буде певний інтерфейс, щоб поставити основні завдання, а контроль і все інше — на телефоні.
SuperAgronom.com: На якій стадії перебуває ваша розробка?
Дмитро Майборода: Поки ми відпрацьовуємо ідею в полях і розробляємо архітектуру софтверної частини. Зараз більше на стадії валідації ідеї, тому що є ще безліч нюансів, які треба продумати.
Дехто каже, що ідея класна, для агрохолдингу 10 тисяч — невеликі гроші, особливо в порівнянні з тим, що у них за день відводять у рази більше грошей, і це тільки в номінальних каністрах. А якщо ми говоримо про урожай і можливі наслідки, то застосування нашої системи обійдеться явно дешевше.
SuperAgronom.com: Коли приблизно система може бути готовою до використання?
Дмитро Майборода: Поки про терміни я не готовий говорити, нам потрібно розуміти, кому це цікаво і хто спробувати. Коли ми знайдемо компанію, яка буде готова з нами працювати та протестуємо весь процес на ній, тоді можна буде говорити про дати виходу.
Дякую за цікаву розмову!
Яна Красновська, Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com