Кіноа, лохина, дуби, магнолії та гінкго у СНАУ. Як вирощувати, то вже вирощувати!

Команда SuperAgronom.com побувала у стінах Сумського аграрного університету, щоб дізнатися, чим саме живе заклад, куди рухається аграрна наука та яких успіхів вдалося досягти за останні роки.

Лобода якась? Та ні, кіноа!

Кіноа

Культура, яку досить добре знають у світі, проте в Україні промислово не вирощують узагалі, — кіноа, зернова (вірніше, псевдозернова) культура, котра належить до родини Лободові. Вона увійшла то ТОП-20 найкорисніших продуктів світу.

Сумські науковці вирішили, що оминати увагою таку цікаву та цінну культуру не варто, тож уже 2 роки кіноа вирощують на дослідних ділянках університету. Адаптують до кліматичних умов України, шліфують технологію вирощування, розробляють систему захисту посівів.

«Наша мета — адаптувати культуру до вітчизняних умов вирощування, розробити оптимальну технологію та досягти максимальної урожайності у нашій кліматичній зоні. Тоді кіноа може зацікавити наших агровиробників, ставши ще однією перспективною нішевою культурою. Наразі ми отримуємо урожайність від 1 т/га за потенціалу кіноа в 3—4 т/га. Це досить непоганий результат, враховуючи, що посіви культури у нас дослідницькі, а не промислові. Проте саме зараз пріоритетне для нас завдання — не урожайність, а адаптація сортів та технології до умов України. Думаю, ще 2—3 роки нам потрібно, щоб виділити адаптивну технологію передусім для Лісостепу, адже ми знаходимося саме у цій зоні», — розповідає Володимир Ільченко, доцент кафедри рослинництва СНАУ.

Володимир Ільченко на ділянці кіноа

Володимир Олексійович зазначає, що на даний час науковці мають у роботі декілька різних сортів кіноа, отриманих у рамках партнерської співпраці із зарубіжними колегами. Оскільки в Україні не зареєстровано жодного сорту цієї культури, одним із завдань кафедри рослинництва є визначення найбільш придатних сортів для наших умов вирощування та рекомендація їх до введення у виробництво.

«Щодо системи захисту посівів, з одного боку нам дещо простіше, адже поки що в Україні немає специфічних для культури шкідників та хвороб. Проте є шкідники «універсальні», які всюди встигають, — наприклад, попелиці. З іншого ж боку складніше боротися з бур’янами, оскільки зареєстрованих для кіноа гербіцидів проти дводольних просто немає», — каже Володимир Ільченко.

«Росте-росте черешенька…»

І черешенька, і смородина, і яблуні, і груші, й навіть лохина. У науковій лабораторії садівництва та виноградарства займаються розробкою та відпрацюванням нових елементів вирощування плодово-ягідних культур, вивченням особливостей утримання та обробітку ґрунту в багаторічних насадженнях, організацією раціональних систем захисту. А крім того, вивчають ефективність різних способів обрізки винограду та плодових.

Лохина

«Першочергове завдання для нас — навчити студентів вирощувати плодово-ягідні культури на практиці. Саме з цією метою закладався сад у нашому університеті. Проте і наукові цілі ми також перед собою ставимо, опрацювання новітніх технологій вирощування та підвищення урожайності плодово-ягідних і винограду є одним із пріоритетних завдань лабораторії», — розповідає Сергій Горбась, завідувач навчальною лабораторією садівництва та виноградарства.

Вже рік у лабораторії окрім «традиційних» для регіону плодово-ягідних культур вирощують лохину. Саме її багато виробників сьогодні називають однією з найперспективніших нішевих культур на українському аграрному ринку. Тож опрацювання оптимальної технології вирощування є актуальним для вітчизняного аграрія. А «на п’яти» лохині вже наступає смородина, яка має досить високу рентабельність і користується непоганим попитом. І її також у СНАУ вирощують та «оптимізують».

Де магнолія — там і гінкго

Дуже зацікавила нас і науково-дослідна лабораторія сучасних технологій вирощування декоративних рослин. Чого тут тільки не вирощують! Сакура, чотири види магнолій, дуб червоний, дуб черепицевий, дуб пірамідальний, горіх ведмежий — і це ще не повний перелік тих рослин, якими займаються у лабораторії. А минулого року до них додався іще один «екзот» — Гінкго білоба.

Пірамідальні дуби

І якщо більшість рослин тут вирощують саме з декоративною метою та використовують для озеленення міста (щоправда, магнолії поки що ростуть лише в теплицях, але науковці працюють над адаптацією цих рослин до місцевих умов), то плантацію Гінкго білоба закладали з метою вирощування сировини для фармацевтичної промисловості.

Підготовка до створення плантації площею у 1,2 га була досить тривалою: дослідження умов вирощування велися ще з 2013 року. Для посадки підготували власноруч вирощені трирічні сіянці рослини, їх на таку площу знадобилося понад 5000.

«З цієї плантації плануємо отримувати фармацевтичну сировину, причому нас цікавить не лише листя гінкго, а й насіння. У наших кліматичних умовах отримати насіння цієї рослини є досить складною справою, проте ми впевнені, що зможемо здійснити задумане», — ділиться найближчими планами відповідальний за реалізацію проекту Роман Ярощук, кандидат сільськогосподарських наук і завідувач лабораторії сучасних технологій вирощування декоративних рослин.

Листя гінкго білоба

Роман Анатолійович розповідає: у лабораторії детально вивчають біолого-екологічні особливості вирощування Ginkgo biloba, встановлюють оптимальну схему створення плантацій рослини для органічного виробництва, а крім того — ще й встановлюють оптимальні терміни збирання та переробки сировини. Цілком можливо, що саме цей проект лабораторії сучасних технологій вирощування декоративних рослин СНАУ стане певним проривом у вітчизняній фармацевтичній промисловості. Адже на даний час майже усі препарати на основі гінкго виготовляються за кордоном, а отже й вартість мають відповідну.

За словами професора Ігоря Коваленка, керівника проекту та декана факультету агротехнологій і природокористування Сумського НАУ, планів у лабораторії дуже багато, зокрема й на плантацію гінкго.

А попереду нас чекали лабораторія картоплярства та овочівництва, яка вже зараз має 26 власних створених сортів картоплі, та кафедра ґрунтознавства, де нам обіцяли розповісти про економічну й агрономічну ефективність вирощування енергетичних культур. Але про це ми розповімо окремо.

Олена Басанець, SuperAgronom.com