Раїса Вожегова: Нинішня осінь на Херсонщині — одна з найбільш посушливих за останні 45 років

Одним із найбільш засушливих українських регіонів завжди вважалася Херсонщина. Ця проблема тут споконвічна. Як сказала нам Раїса Вожегова, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України, Херсонська область — епіцентр ризикованого землеробства.

Ми розпитали у Раїси Анатоліївни, чим зараз займається її установа та які найбільш актуальні проблеми вирішує в регіоні.

SuperAgronom.com. Розкажіть, будь ласка, про основні напрями досліджень Інституту.

Раїса Вожегова. Наш Інститут — єдиний в Україні, що опікується усіма питаннями, пов'язаними зі зрошенням і зрошуваним землеробством. Сюди входять найрізноманітніші теоретичні та практичні дослідження. Це й створення сортів основних сільськогосподарських культур, пристосованих до умов зрошення. І розробка технологій вирощування на зрошенні, зокрема режимів зрошення, норм поливу. Ми також вивчаємо різні види зрошення, складаємо сівозміни на зрошуваних землях, із рекомендаціями для конкретних господарств.

SuperAgronom.com. Ми, як журналісти, часто буваємо у різних аграрних регіонах нашої країни, знаємо ситуацію, і бачимо, що сьогодні посуха — це проблема не лише півдня.

Раїса Вожегова. Так, на жаль, сьогодні зі зміною клімату, з глобальним потеплінням, зрошення вже потребують і центральні, й північні регіони України. До нас в інститут звертаються із Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької областей. Он уже в Харківській перейнялися вирощуванням кукурудзи на крапельному зрошенні. Це свідчить про те, що зрошення стає дедалі «популярнішим» способом отримання високих врожаїв у нинішніх умовах.

Але, шкода, не скрізь є зрошувальні системи. Це дуже дорогий засіб. Тому навіть на півдні України значна частина сільськогосподарських угідь — це богарні землі. Тож для нас не менш важливим напрямом є розробки для богарного землеробства. А саме підбір, випробування та впровадження посухостійких культур, посухостійких сортів, розробка технологій їхнього вирощування, щоб отримувати максимальну віддачу в цих непростих посушливих умовах.

SuperAgronom.com. Ви якось сказали, що якщо порівнювати Херсонщину з будь-якою з південних областей — тією ж Миколаївщиною, чи навіть із Кримом, то більш жорстких і більш посушливих умов, ніж тут, немає. Цей висновок ґрунтується не лише на суб’єктивних висновках?

Раїса Вожегова. Так, дослідження кліматичних змін у регіоні — це також один із наших дуже важливих напрямів роботи. Можу сказати, що цей рік, нинішня осінь — особливо показові для підтвердження статусу Херсонщини як епіцентру ризикованого землеробства. Ми промоніторили кліматичні умови за останні 45 років, зокрема осінній передпосівний період, і можна впевнено сказати, що за проаналізований термін це третя така катастрофічно посушлива осінь.

Перша була у 1969 році, а друга — у 2011-му. Ми добре пам'ятаємо, як у 2012 році було отримано найнижчу врожайність — від 1,2 до 1,6 т/га зернових культур загалом по Україні, й зокрема по Херсонській області. Так само цьогорічна осінь дуже непроста. Звісно, не вся область постраждала так сильно від посухи, але, наприклад, на території Білозерського району, частини Бериславського району, у Цюрупинському районі та прилеглих до самого Херсона районах, продуктивних дощів не було з травня. Тобто, більш ніж півроку. В метровому шарі та навіть у півтораметровому шарі вологи — нуль.

SuperAgronom.com. Інакше кажучи, підготовка ґрунту під озимі, по суті, зірвана?

Раїса Вожегова. Так, зараз у нас неможливо орати землю, обробляти ґрунт на зяб. Ми, наприклад, на ділянках Інституту зазвичай прорізаємо по периметру канали, та наразі не можемо цього зробити, бо ламаються знаряддя, в землю увійти просто неможливо. А є ще й чимала проблема з озимими — на богорних землях практично відсутні сходи. На зрошенні сходи є, частково з'являються зріджені — за паровими попередниками, а на богарі сходів немає! Такого давно не було. Навіть у тому ж 2011-му хоч якісь були опади — у червні, наприклад, випало 100 мм. То в цьому році, як я вже казала — їх не було зовсім.

SuperAgronom.com. І, наскільки нам відомо, проблема не лише у відсутності опадів, а й у зміні клімату загалом.

Раїса Вожегова. Сьогодні всі говорять про глобальне потепління, дискутують — є воно чи ні. Тож ми можемо, принаймні, на конкретній території підтвердити значні зміни. На території нашого Інституту розміщена метеостанція міста Херсона. Ми моніторимо клімат і опади по всій області. І виявили, що за останні 30 років середньодобова температура повітря підвищилася на 2°С. Це дуже багато. А в літні місяці тут узагалі спостерігається підвищення в середньому на 3,9°С. Якщо ж взяти окремо серпень, то майже на 5°С. Причому, таке підвищення відбулося за останні 5 років.

SuperAgronom.com. Непросто аграріям у таких умовах працювати…

Раїса Вожегова. У зв'язку з тим, що підвищується температура повітря, опади стають непродуктивними. Навіть якщо десь і випадають. Мало того, що мізерна кількість — 2-3-5 мм, так ще й волога у ґрунт все одно не потрапляє, бо швидко випарувалася. З другого боку, немає ефекту навіть від значної кількості міліметрів, якщо вони зливового характеру. Ми також моніторили цю ситуацію. Виявили, що кількість зливових дощів збільшилася на 10—15%. Та від них користі дуже мало — вода стікає і випаровується.

SuperAgronom.com. Як такі умови позначаються на рослинах?

Раїса Вожегова. Ми накопичуємо базу даних і аналізуємо їх протягом тривалого часу. Можемо констатувати тенденцію до скорочення вегетаційного періоду. Скорочуються міжфазні періоди розвитку рослин. Відповідно, на 7—10 днів раніше відбувається дозрівання.

А ми знаємо, якщо коротшає вегетаційний період, то, природно, і врожайність теж зменшується. Є й інша проблема, яку ми помітили у ході дослідів із селекції буркуна однорічного. До слова, ми єдині в Україні займаємося селекцією цієї культури. Вона досить актуальна на сьогодні. Буркун використовують як кормову та сидератну культуру.

Саме зараз ми проводимо випробування розробленого нами буркуна і вносимо його до держреєстру. Так ось що ми помітили — через високі літні температури не відбулося його запилення і, як наслідок, дуже мало утворилося зав’язі. Така сама ситуація з бобовими культурами (соєю, горохом). Якщо в період цвітіння і запилення рослина потрапляє під високі температури, плодів буде значно менше.

SuperAgronom.com. До слова, про бобові. Є думка, що вони можуть замінити деякі вирощувані на півдні культури, адже мають вищу посухостійкість.

Раїса Вожегова. Так, ми якраз працюємо над цим, шукаємо способи адаптації сільського господарства до умов, що змінюються. Один із варіантів — вирощування бобових. Зараз це актуально усебічно — і з погляду посухостійкості, і з погляду попиту на продукцію бобових, особливо нішевих, таких, як нут, сочевиця, маш. Окрім бобових, ще працюємо з сорго і просом — це також можливі варіанти для нинішніх кліматичних умов.

Ми бачимо, що в такі посушливі роки площі цих культур, як правило, збільшуються. Тож розробляємо технології їхнього вирощування, даємо рекомендації аграріям. Щоб вони могли у такій непростій погодній ситуації хоч якось виживати, щоб земля давала максимальну віддачу, а аграрії могли отримувати максимальні прибутки.

SuperAgronom.com. Дякуємо за цікаву розмову!

Алла Гусарова, SuperAgronom.com