Осіння посівна може подорожчати на 14–15% через вартість ЗЗР, пального та добрив

Сьогодні, 15:25

Фото: SuperAgronom.com

Глобальні події, що спричинили дефіцит та здорожчання пального і добрив, зачепили й ринок ЗЗР. Що відбувається, як це позначиться і на українському ринку засобів захисту рослин та як мають реагувати вітчизняні аграрії, в коментарі SuperAgronom.com виклав своє бачення Олександр Холод, директор компанії «VITAGRO PARTNER».

За його словам, Китай з 1 квітня скасував компенсацію ПДВ на діючі речовини. Тобто при експорті діючих речовин раніше ПДВ з 13% знижувався до 9%. Зараз експортери сплачують повну ставку.

«Це означає, що якщо Китай відправляє діючі речовини в Індію, в Україну чи будь-куди, то ця продукція вже подорожчала. При цьому на формуляції знижку не було скасовано. Тобто Китай стимулює, щоб всі формуляції вироблялися всередині країни. Але з'являється інший фактор, який сьогодні мало хто враховує. Питання таке: а скільки коштує довести літр діючої речовини з Китаю в Україну і потім з одного літру зробити там мінімум два, а то й три літри препарату. І скільки коштує транспортування води з Китаю в Україну?», — зауважує експерт.

І пояснює: раніше, коли вартість контейнера становила в межах 2 тис. дол., то сьогодні вона вже сягає 6 тис. дол. Плюс логістика довша, бо доводиться обпливати Ормузьку протоку.

«А тепер питання: скільки буде складова? Якщо я можу привести контейнер діючої речовини, навіть з подорожчанням, чи мені треба привезти три контейнери для отримання такої ж кількості д.р.? Тобто ще плюс два контейнера води», — риторично запитує Олександр Холод.

Читати також: Азотні добрива дорожчають: ціни зросли майже в 2 рази через кризу в Перській затоці

Він наголошує — очікується, що вже найближчим часом, можливо, навіть осіння посівна буде плюс 14-15% до собівартості гектара. Це лише по засобах захисту рослин. А ще дизельна пальне, добрива тощо. Як наслідок подорожчає також і посівний матеріал.

«А за рахунок чого ми зможемо компенсувати ці додаткові витрати? Якщо очікуємо падіння попиту в світі на ту ж саму кукурудзу чи пшеницю, бо ринки дуже нестабільні, волатильні. Зрозуміло, що всі хочуть їсти. Але хто буде платити за те, що будуть їсти? Тобто ще можуть бути й обмеження цін. А ще може бути перевиробництво в Бразилії, Аргентині чи США. Китай уже не так активно купує нашу продукцію. Тобто отримуємо тиск на ціни. І знову в нас дельта зіжметься. За рахунок чого ж ми будемо виживати? Залишається тільки ефективність», — підкреслює експерт.

Пояснює, що агровиробникам слід змінювати підходи і на кожен гектар дивитись через призму: скільки я проінвестував, скільки я з нього забрав. Шукати в кожній технологічній операції — де можна зекономити, вибудовуючи свої технології під потреби.

«У нас до 60% фермерів поки що не живуть в цій парадигмі. І щоб її налаштувати, потрібні переорієнтувати свідомість. Тому нас очікують зміни. Як ринок дистрибуції зміниться, так і ринок фермерів зміниться», — наголосив Олександр Холод.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com