На Прикарпатті розпочато роботи з підживлення озимих культур
Першими для підживлення озимих у поля вийшли аграрії Філії «Перспектив» Групи МХП. Ще на початку лютого на полях Городенківського району почали вносити рідкі міндобрива (КАС) і гранульовані (сульфат амонію), пише golos.com.ua.
Слідом до робіт долучились й інші господарства, зокрема ПФ «Богдан і К» та «Ярослав і К» зі Снятинського району.
«Стан озимих дуже добрий. Рослини рясно скущилися, набрали цукрів. Зима минула, наче холодна осінь. Були занепокоєні незначним накопиченням вологи. Норма — 140-180 мм дощу, а не було навіть половини норми. Та кілька тихих рівномірних дощів у лютому наситили ґрунт достатньо. Отож є надія, що озимина матиме потенціал для старту», — розповідає директор ПФ «Богдан і К» Павло Тимофійчук.
14 лютого тут розпочали внесення КАС трьома оприскувачами та сульфат амонію — розкидачами.
«Тепер можна заспокоїтися, передихнути. У другій половині березня настає друга хвиля підживлення та боротьба з бур’янами, що успішно перезимували, внесення гербіцидів та фунгіцидів від зимових хвороб. На щастя, озима пшениця не уражена сніговою пліснявою. Цей дуже прикрий шкідник на старті вегетації може завдати шкоди озимій пшениці й призвести до втрати 10% урожаю», — наголошує Павло Тимофійчук.
15-20 березня очікується літ шкідників. На полях готують пастки-обманки яскраво-жовтого кольору, як цвіте ріпак. Вони приманюють комах, аграрії ведуть їх підрахунок та вирішують, як з ними боротися.
Великою загрозою для озимини стали цьогоріч гризуни. Їх популяції розвинулися масово. Особливо на площах, де попередниками були пшениця та ріпак прямим посівом (за технологією no-till), без глибокого безвідвального обробітку. Виникла така проблема в Городенківському і Тлумацькому районах, на полях уздовж заповідних територій Дністровського каньйону.
«У своєму господарстві застосовуємо біоприманки. Вони зовсім не шкідливі для людей і більшості тварин, та й для довкілля. Їх виготовляють із пшениці шляхом термічної обробки зерна парою із молекулами бактероденциду. Натомість у мишей викликають кишково-шлункові захворювання, які передаються крапельним шляхом. Так знезаражуються цілі колонії гризунів», — підсумовує Павло Тимофійчук.