6 квітня 2017, 14:17, Насіння

Тритикале поки що недооцінене в Україні — науковець

Про перспективність вирощування тритикале не лише як страхової культури розповів Віктор Рябчун, заступник директора з наукової роботи з генетичними ресурсами рослин Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, пише Кurkul.com.

За словами Віктора Рябчуна саме на Харківщині, вперше в СНД було створено сорти тритикале. Науковці з Інституту Юр’єва постійно працюють над створенням нових сортів цієї культури, яких нині у портфоліо уже 20. Тому слобожанські селекціонери практично монополізували ринок насіння тритикале в Україні.

«У нас немає чистої статистики по площам посівів тритикале, лише разом із пшеницею. Але, оцінюючи по реалізованому нами насінню, щорічно в Україні сіється не менше 250 тисяч гектарів цієї культури. Коли зменшуються посіви озимих, тоді збільшуються посіви ярових. Зараз навіть якщо озимі і не страждають, і не треба їх пересівати, ми все одно стабільно маємо площі ярого тритикале від 50 тисяч га. Його вирощують переважно на Поліссі, у зонах Північного Степу та Лісостепу» — розповідає Віктор Рябчун.

За його словами, урожайність озимого тритикале становить 60-80 ц/га, при яровому посіві — 40-50 ц/га. За доброго вологазбепечення і живлення деякі агрономи отримують і всі 70-75 ц/га.

Цю культуру фермери поки недооцінюють, вважає науковець. Зерно тритикале має особливий біохімічний склад. Білку — 13-15 %. Клейковина формується переважно першої групи. Вона туга і за рахунок цього дає можливість добрий спекти хліб, покращити якість борошна з пшениці 6 класу, в якого, як правило, клейковина слабка, індекс деформації високий.

Оптимізація цього індексу дозволяє одержувати хліб з борошна тритикале як хліб з пшениці третього класу. Завдяки цьому можна отримати добрий прибуток, до того ж, підвищується рентабельність вирощування цієї культури до рівня 150 %.

Хоча досліди показали не лише гарні перспективи використання тритикале у харчовій промисловості, а й у виробництві спирту. Як технічна культура, вона дає добрий вихід спирту — біоетанолу, який, стверджує Віктор Рябчун, раціональніше виробляти із тритикале, ніж із пшениці та кукурудзи.