Сільському господарству в Криму пророкують занепад

Зростання видобутку підземних вод істотно позначиться на екосистемі півострова і стане причиною засолення сотень свердловин. Відсутність можливості зрошувати і вести сільське господарство спричиняє серйозні демографічні зміни у степових районах Криму, пише gordonua.com.

«До цього Крим мав унікальну, складну систему зрошення на 400 тис. га, яка налічує тисячі кілометрів каналів і понад 400 насосних станцій. У 2020 році вже 70% насосних станцій і 60% русел каналів будуть нездатними прийняти дніпровську воду без суттєвого ремонту. Запуск іригаційної системи Криму потребуватиме понад 1 млрд грн і не менше ніж рік ремонтних робіт», — йдеться в повідомленні.

Проблеми з питною водою в Криму починаються лише зараз, коли видобуток підземних вод уже зріс у рази, а поповнення немає вже протягом 5 років. На думку фахівців, засолення питних свердловин у 2020 році стане дуже помітним явищем.

Окрім цього, через відсутність води відбувається зміна ґрунту, погіршення і втрата родючості. Останнім ступенем деградації ґрунтів є опустелювання. Ці процеси вже можна спостерігати в низці степових районів Криму. Шостий рік без води посилюватиме і прискорюватиме ці процеси.

Основною часткою економіки Криму був аграрний сектор. Через відсутність води вже повністю втрачено 30 тис. га рисових чеків; вирощування сої, яка стала для Криму вже традиційною культурою, за п'ять років зменшилося на 70%. А до 2014 року у Криму була провідна позиція в Україні з виробництва сої. Вона виростала першою, тому й за ціною була найвигіднішою. Основну масу її — майже 90% — зрошують. Через відсутність кормів (їх вирощували тільки на зрошуваних землях) на 80% скоротиться тваринництво.

Окрім цього, прогнозується зростання цін і погіршення якості продуктів. Перераховані проблеми позначаться й на демографічній ситуації на півострові.