Наявність основних засобів виробництва вітчизняних сільгосппідприємств не перевищує 20% від потреби, — експерт

Про це він заявив, виступаючи на засіданні круглого столу «Сучасний стан та перспективи забезпечення аграрного виробництва сільськогосподарською технікою», який відбувся у НУБіП. За словами Олександра Захарчука, забезпеченість сільського господарства основними виробничими засобами не відповідає потребам виробництва. Зокрема, у 2018 році в агропідприємствах фактична наявність основних засобів в розрахунку на 1 га угідь становила лише близько 20% від їх нормативної потреби.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у середньостатистичних господарствах Німеччини з подібною до України виробничою спеціалізацією та концентрацією виробництва на 1 га сільськогосподарських угідь припадає в 9,4 разу більше машин та обладнання, ніж в середньому по Україні. Рівень транспортного забезпечення німецьких господарств перевищує вітчизняний у 10,4 разу.

Ще більш значним є відставання фактичної оснащеності вітчизняного сільського господарства від цілої низки країн Європи в розрахунку на одиницю площі у вартісному вимірі, акцентував експерт.

За словами експерта, станом на 1 січня 2018 року в Україні вартість основних засобів складала 251 дол. США на 1 га сільськогосподарських угідь. На цю ж дату аналогічний показник у Польщі перевищував український у 20,1 разу, у Великобританії — у 25,2 разу, у Чехії — у 25,6 разу, в Угорщині — у 31,7 разу, у Франції — 33,5 разу, а у Німеччині — у 88,4 разу.

Така ситуація спричинена недостатністю наявних обсягів інвестування для забезпечення необхідної моделі відтворення галузевих основних виробничих засобів, пояснив Олександр Захарчук.

На його думку, для підвищення рівня капіталізації підприємств необхідно провести модернізацію основних засобів, відновити втрачений технічний потенціал для його подальшого розвитку, впровадити досягнення науково-технічного прогресу у відповідності до сучасних вимог конкурентоспроможного виробництва.

Першочерговими кроками у цьому напрямі могли б стати зниження питомої енергоємності та металомісткості виробництва агропродукції до рівня провідних країн світу, систематизація пропозицій щодо невідкладних заходів державної підтримки впровадження пріоритетних технологій та технічних засобів та розробка стратегії стимулювання інвестицій у розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, а також подальший розвиток форм і механізмів державного сприяння техніко-технологічному оновленню та інноваційному розвитку агропромислового виробництва, підсумував Олександр Захарчук.