2 серпня 2019, 15:32, Україна

В Україні презентували стратегію розвитку агросектору до 2030 року

Текст стратегії викладено на сайті UIF.

За словами директора економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолія Амеліна, роль аграрного сектору дуже важлива у стратегії розвитку України-2030, бо протягом наступних 10 років ми станемо свідками подій, які матимуть наслідки для кожного з нас. Так, населення планети збільшиться на 1 млрд. Відповідно цей 1 млрд «ротів» потрібно буде годувати.

«За нашими розрахунками, частка АПК у загальній структурі ВВП (на 2030 рік він становитиме $1 трильйон) зросте з теперішніх $20 млрд до $175 млрд, у виробничій структурі переважатиме продукція з доданою вартістю (наразі ситуація зворотна). Загальний експорт галузі збільшиться у 5 разів — до $100 млрд, що значно посилить валютні тили гривні. Економіка країни додатково отримає від посилення агросектору $46 млрд інвестицій, а також за 10 років наросте додаткових $80 млрд ВВП і бюджет отримає $15 млрд податків! Українці більше споживатимуть екологічно чистих продуктів, а загальна вартість виробленої продукції буде меншою (у порівнянні з імпортними)», — деталізує він.

Про дві основні мети стратегії для агросектору України-2030 розповіла СЕО Latifundist Media Тетяна Приходько.

«Наші розрахунки з UIF показують, що агросектор за 10 років дуже зміниться: Україна 2030-го — центр продовольчої безпеки світу. За 10 років ми вирішили два важливих завдання: перше — зберегли й розвинули свою позиції як світового лідера-постачальник зернових та олійних культур, а також м'яса птиці та яєць. Друге – стали світовим супермаркетом екологічно чистих продуктів харчування, тобто почали працювати у секторі преміальної продукції… Сьогодні Україна експортує в ЄС продукції на $5,9 млрд в рік, тоді як загальний експорт — $19 млрд, сума сплачених податків 43 млрд грн, рентабельність — 30-150% і так далі. Це добре, але не достатньо», — пояснює вона.

Аналітики UIF та Latifundist Media виділили 5 KPI для агросектору України на кінець 2030 року.

«За 10 років 40 аграрних товарних позицій України увійдуть в ТОП-10 світу за виробництвом і експортом. Ми можемо бути №1 виробник і експортер соняшникової олії, кукурудзи, органічного пивоварного ячменю, батату і технічних конопель; в ТОП-3 — по пшениці, ячменю, борошні та м'яса птиці, в ТОП-5 — з виробництва сирів. Крім того, Україна увійде в трійку виробників і постачальників органічної продукції в Європі і п’ятірку найбільш відвідуваних країн світу в категорії агротуризму», — підсумувала Приходько.

Як зміниться АПК до 2030 року? Про експертні розрахунки з Інститутом розповіла головний редактор видання AgroPolit.com Наталія Білоусова.

«Перше, у структурі виробництва переважатиме продукція з доданою вартістю (70%), а не сировина (30%). Друге, Україна закріпить та розвине існуючу модель внутрішнього агроринку: 20% — великий агробізнес, 40% — середній, 40% — малий. Сьогодні багато дискусій на тему потрібні чи ні країні агрохолдинги. Ми вважаємо, що однозначно потрібні, бо саме такі потужні компанії, як МХП, «Кернел», Ukrlandfarming та інші є драйверами інноваційних змін та задають тон прогресивних перетворень на ринку. Третє, вільний ринок землі (його формат і всіх «запобіжники» — питання окремої дискусії)  відкриє вікно інвестиційних можливостей для галузі. Як результат загальна сума інвестицій в АПК становитиме близько $46-50 млрд, із них — $15 млрд, внутрішні — $31 млрд. Четверте, з'являться нові бізнес-моделі, нові форми кооперації та співробітництва. П’яте, нові технології та AgTech за 10 років призведуть до появи в секторі аграрного штучного інтелекту. Шосте, створення по країні системи профільних R&D центрів в ідеалі має завершитися створенням в Україні «аграрної долини», де з’являтимуться нові цікаві перспективі стартапи та інновації. Як результат, зросте продуктивність: у с/г в 7 разів — з $4 тис. до $27 тис., а в переробці в 6 разів — з $25 тис. до $150 тис. Кількість залучених в АПК працівників зменшилась, але їх кваліфікація та оплата праці збільшилися»,  — пояснює Наталія Білоусова.

За її словами, загалом синергія агробізнесу та IT-розробок дозволило увійти Україні до ТОП-5 країн світу за використанням систем точного землеробства. «За 10 років хотілося б бачити Україну центром продовольчої безпеки світу та міжнародним хабом-organiс», — відзначила Наталія Білоусова.

Своїми думками та пропозиціями щодо запропонованої стратегії розвитку агросектору до 2030 року можете ділитися в коментарях до цієї новини або надсилати нам на пошту press@latifundistmedia.com з темою листа «агростратегії 2030».