Озвучено нові ризики впливу неонікотиноїдів на бджіл

Наукова робота була проведена у зв'язку з тим, що Міністерство охорони здоров'я Канади вводить нові обмеження на використання трьох ключових неонікотиноїдів, пише foodingredientsfirst.com.

У статті, опублікованій в журналі Nature Scientific Reports, вчені дослідили, що відбувається коли бджоли заражаються кліщами варроа, а потім регулярно піддаються впливу низьких доз неонікотиноїду клотіанідіну.

Як відомо, медоносні бджоли-запилювачі вразливі до кліщів, які також можуть переносити віруси, здатні швидко передаватися по ланцюжки і знищувати цілі бджолині колонії.

«Коли кілька років тому почали масово гинути бджолині сім'ї, стало зрозуміло, що на це вплинув не один фактор. В процесі досліджень нас цікавила взаємодія і вплив на бджіл кліщів варроа та неотоксичного інсектициду клотіанідіну. Це перше дослідження, в якому розглядалася особиста гігієна бджіл», — заявили вчені.

Неонікотиноїди є найбільш часто використовуваними інсектицидами в Канаді. Ними обприскують ріпак та кукурудзу, овочеві культури та фруктові дерева.

За словами вчених, кліщі варроа відповідальні за 85% втрат бджолиних колоній в Канаді. Вони повільно вбивають бджіл, харчуючись їх жировими відкладеннями і гемолімфою, а також, можуть передавати так званий вірус деформованого крила (DWV).

Єдиний порятунок бджіл — вчасно позбуватися кліщів. Вчені хотіли дізнатись, чи існує зв’язок між атаками кліщів та використання неонікотиноїдів.

Дослідницька група тестувала бджіл з Дослідницького центру медоносних бджіл UG, піддаючи їх дії клотіанідіну, як окремо, так і разом з кліщами.

Вони експериментували з різними дозами препарату, які відповідали б тим, які могли отримувати бджоли, харчуючись квітковим нектаром з оброблених полів.

«Ми встановили, що взаємозв’язок кліщів і пестицидів впливає на скорочення популяції бджіл, їх здатність доглядати за собою. Виявлено також вплив на гени, пов'язані з нейродегенеративними процесами», — пишуть науковці.

При цьому, бджоли, які зазнали впливу середніх доз неонікотиноїдів, не продемонтсрували ніяких змін в дотриманні особистої гігієни, проте коли їм вводили кліщів варроа, частка бджіл, які активно чистили волоски, була в 1,4 рази нижче в порівнянні з бджолами, що зазнали впливу лише клотіанідіну.

«Парадоксально, але при найнижчій дозі пестициду, частка бджіл з слабкою активністю виявилась найвищою. Найнижча доза була також пов'язана з підвищеним рівнем вірусу деформованого крила — ефекту, який не спостерігається при більш високих дозах препарату. Це дослідження демонструє важливість зниження стресових факторів, яким піддаються бджоли, для зниження ризику появи хвороб і в подальшому смертності в колоніях» — підсумували вчені.