Українські науковці увійшли до трійки кращих у змаганнях технологій на днях поля DLG в Німеччині
Як повідомили у DLG Ukraine, за задумом змагання кожен учасник випробовував себе в ролі фермера: він обирав сорт чи гібрид та пропонував комплекс агротехнічних робіт. Журі проводило оцінку валової врожайності та якості зерна, а найголовніше — проводило економічну оцінку результатів технології, вираховуючи отриманий дохід за місцевими закупівельними цінами за вирахуванням фактичних прямих витрат.
У ході змагання український учасник, завідувач кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів та природокористування України (НУБіП), Світлана Каленська випробовувала технологію з вітчизняним сортом Світанок Миронівський та додатковий варіант зі зниженою густотою посіву.
За врожайністю та економічним результатом основний варіант від України виборов собі місце в трійці лідерів, зібравши 6,61 т/га та «заробивши» 722,20 євро/га. Переможцем змагання став Institut für Bodenkultur und Pflanzenbau (Німеччина) з показниками 7,24 т/га та 817,74 євро/га відповідно. За сукупним рівнем доходу за обома варіантами українських технологій учасник з НУБіП серед усіх набрав найвищий результат.
«Враховуючи економічний результат, учасники зі Східної Європи були «попереду» і показали себе краще, ніж у попередні роки. Це говорить про те, що ми можемо багато чому навчитись в колег, щоб бути готовими до змін клімату», — зауважив організатор змагання Райнхард Россберг.
Як зауважила Світлана Каленська, погодні умови 2017/18 вегетаційного року виявилися «екстра» неординарними — постійні стреси для рослин, тому підвищення стійкості пшениці до стресів за рахунок живлення і захисту було досить ефективним. Значну роль відіграв також сорт — ранньостиглий, що в умовах року також виявилося досить успішним.
«Напевне все-таки це багаторічний досвід роботи з озимими зерновими культурами — основний напрям моїх наукових досліджень присвячений біології та технологіям вирощування озимих зернових культур. Конкурс з однієї сторони дуже добре організований, при тому, що все спілкування проходило в режимі онлайн, а з іншої — досить складно було корегувати необхідність застосування пестицидів і добрив лише за даними (погодні умови, вологозабезпеченість, стан рослин), які надсилалися з Німеччини, без власного «відчуття» поля», — говорить Світлана Каленська.
За її словами, дослідження, які наразі проводяться в НУБІП, зосереджені на можливості попередження стресу у рослин, а за необхідності — зниження наслідків від них з метою максимальної реалізації біологічного потенціалу сорту.
Нагадаємо, кафедра рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України співпрацює з DLG з початку представництва цієї організації в Україні, представляючи колекції культур, якими на сьогодні цікавляться виробничники.