Фахівці занепокоєні різким зниженням родючості земель

За словами фахівців, родючість чорноземів знижується і вже доcягла критичного рівня. Причина — нищівне до них ставлення та нераціональне використання добрив, пише tsn.ua.

Ґрунт втрачає свою родючість катастрофічно швидкими темпами і буквально на очах, говорять науковці. В університеті біоресурсів та природокористування пояснюють, що врожайність залежить не від кількості добрив, а від раціонального їх розподілу. Тоді як українську землю з року в рік буквально нищать.

Фахівці звертають увагу на вапнування, котре майже ніхто не робить, бо фермери у гонитві за врожаєм виснажують ґрунт до останнього.

Невтішні й висновки екологів, котрі говорять про розораність, добрива без контролю, нехтування сівозміною, масове знищення лісосмуг.

«Степові області розорені під 80-97%. За науковими розрахунками, у нас має бути менше 40-60. Соняшник дуже виснажує ґрунт, обробляється глибоко, підсилюються процеси ерозії та ґрунт вимивається. Вміст гумусу: нормальним для нього є вміст 800 міліграм, зараз у нас у ґрунтах буває така ситуація, що гумусу 2-3. Це фактично чорні піски, які дуже неродючі», — кажуть експерти.

Вони наголошують, що поле не можна удобрювати суцільним шаром, необхідно щороку для окремих ділянок рахувати окремі норми. На це наважуються лише 5% фермерів, натомість мають кращі ґрунт і врожаї.

Зі своєї сторони аграрії скаржаться на високі ціну мінеральних добрив та їх дефіцит на ринку. За словами Дениса з Рівненщини, цьогоріч на свої поля він недовніс добрив на 250 га площ.

«Добрива подорожчали на 40%, а ще на них був дефіцит. Найбільш критичні фази, коли ми мусили вносити ці добрива, їх на ринку не було. Перш за все, ми втратили частину врожаю, однозначно. Потенціал був згублений», — каже він.

За таких умов чоловік прогнозує втрату 20% врожаю. Загалом цього року кожен третій гектар землі не отримав добрив, бо у фермерів бракує коштів.

«Дехто був змушений скоротити обсяги міндобрив і, звісно, це відобразиться на врожайності. Дехто був змушений переглянути структуру посівів, розуміючи, що не зможе витягнути культуру на тому, що є», — пояснює рівненський аграрій.

Тим часом пан Анатолій — учений і за сумісництвом фермер. Він не зменшував кількості добрив для поля, натомість зробив хімічні аналізи, відтак і розподілив добрива.

«Ми знали результати аналізів цього поля і розробили систему. Ми корегуємо її щорічно. Тож полем і врожаєм цьогоріч задоволений», — ділиться аграрій.

Екологи ж додають, що свідомо і з турботою ставитися до полів має кожен, а не лише одиниці. Бо у ґрунтах вже триває незворотний процес, і якщо нічого не вдіяти, земля скоро втратить свої ресурси. Тим часом чиновники в Мінагрополітики спокійні та великої втрати врожаю наступного року не прогнозують. Вони впевнені, що добре вродити землі допоможе погода.