Листоблішки допомогли фермеру побороти нашестя бур’янів

Ще з дев’яностих років минулого століття на фермі Джефа Данерса в Північній Дакоті спостерігалася величезна кількість шкідливого і небезпечного для тварин молочаю. Вирішенням проблеми стали листоблішки — які, як відомо, є природними ворогами молочаю, пише agriculture.com.

«Ми випустили 500 жучків на кожному з двох пасовищ на початку дев’яностих років. Це була суміш чорних і коричневих листоблішок, для того аби вони розмножились знадобилось два-три роки. Ми також почали використовувати програму хімічного контролю. В результати, ми змогли добитися суттєвого скорочення бур'янів», — розповідає Джеф Данерс.

За його словами, застосування гербіциду несло за собою значні грошові витрати і не забезпечувало бажаного результату. При цьому листоблішки проявили себе як відмінний інструмент для контролю бур'янів.

Використання землевласниками комплексної програми контролю із застосуванням як хімічних препаратів, так і жуків допомогло стримувати бур'яни на площі 800 тис. акрів. Згідно з оцінками наукового співробітника Університету штату Північна Дакота (NDSU) Рода Ліма, без цих методів контролю, молочай міг би поширитися на площу у понад як 4 млн акрів.

Наразі Данерс регулярно перевіряє кількість жуків на своєму ранчо. В кінці весни і на початку літа він збирає жуків з ділянок, де багато комах, і випускає там, де спостерігається нестача.

Протягом 45-60 днів дорослі листоблішки відкладають яйця на поверхні ґрунту або трохи нижче, поблизу основи стебла рослин. Личинки живляться корінням до тих пір, поки температура ґрунту не опуститься нижче 7ºС. Після зимівлі, коли ґрунт прогрівається навесні, личинки знову починають годуватися за рахунок кореневої системи рослин.

«Не дивлячись на те, що дорослі жуки харчуються листям, основний збиток рослині виникає, коли личинки живляться корінням, руйнують тканини коренів і перешкоджають постачанню води і поживних речовин в іншу частину рослини для вегетації. А оскільки це руйнує кореневу тканину, рослина слабшає і стає більш сприйнятливим до інших методів контролю, таким як гербіциди, або стає вразливим для ґрунтових патогенів», — додає американський фермер.

Дослідження показують, що найбільш підходящими землями для існування та розвитку листоблішок є суглинки і глинисті ґрунти з вмістом органічної речовини від 6% до 9,5%. При цьому, найменш ефективні жуки в супіщаних ґрунтах з вмістом органічної речовини від 1% до 3%.