30 травня 2018, 11:40, Добрива

ВАФ хоче через суд скасувати заборону на ввезення російських добрив

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

 Так, позивачами в справі виступають громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», ПП «Мінераліз», ТОВ «Адамас», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» і третьою особою – ДП «АгроцентрЄврохім-Україна». Згідно з документом, позивачі наполягають визнати незаконними фрагменти постанови Кабінету міністрів № 1022 від 22 грудня 2017 року, де йдеться про ввезення на митну територію України сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Заборона імпорту цих речовин є частиною антиросійських санкцій, введених Україною. Ця постанова, у свою чергу, є переліком змін до постанови №1147 від 30 грудня 2015 року. Водночас, як писав Mind, 26 березня 2018 року Україна вже збільшила мита на російський імпорт.

Аграрії вважають, що уряд у такий спосіб лобіює інтереси підприємств групи Ostchem, які належать Дмитру Фірташу. Лише вони в Україні виробляють гранульований карбамід, тоді як інші види карбаміду непридатні в разі використання господарствами новітньої техніки. При цьому, як зазначила директор Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ) (позивач у цій справі) Марія Дідух, купувати азотні добрива за світовими цінами, які значно нижчі за українські, нашим сільгоспвиробникам заважають створені урядом логістичні проблеми.

Нагадаємо, Указом Президента України № 126/2018 від 14 травня 2018 року було введено в дію Рішення РНБО «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів». Зокрема, санкції були накладені на найбільших російських виробників мінеральних добрив: АТ «Мінерально-хімічна компанія «Єврохім», АТ «Невинномиський Азот», АТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот», АТ «Апатит», ПАТ «Дорогобуж», АТ «Об’єднана хімічна компанія «Уралхім», ПАТ «Фосагро» та їхні українські дочірні підприємства.

При цьому до пулу цих підприємств не потрапило ПАТ «Акрон», яке також експортує в Україну широку лінійку азотних добрив та продукції неорганічної хімії.

Позиція Кабінету міністрів щодо доцільності розширення переліку санкцій викладена у відповіді на депутатський запит за підписом міністра економічного розвитку та торгівлі України Степана Кубіва. Так, у документі йдеться, що під санкції не потрапляють складні добрива, забезпечення якими агровиробників України можливо лише шляхом імпорту з РФ. Так, реальна потреба агросектора України у складних добривах становить близько 1,5 млн тонн на рік, тоді як потужність вітчизняного виробника ПАТ «Сумихімпром» –  лише 420 млн тонн. І компоненти виробництва цих добрив також імпортуються в Україну з Росії.

Решта санкцій, зазначають в Мінекономполітики, цілком відповідають суверенному праву України на захист національних інтересів, національного суверенітета і територіальної цілісності. Ці санкції можуть бути застосовані до іноземної держави, іноземної юридичної особи, а також суб’єкту, що здійснює терористичну діяльність.
 У документі також зазначається, що у 2017 році частка імпорту в Україну карбаміду російського походження знизилася з 91% до 75%, КАС з 66% до 35%, загалом азотних добрив – з 79% до 54%. Це сталося внаслідок ефективного застосування антидемпінгових заходів.