У Казахстані стає спекотніше, тож аграрії замінюватимуть пшеницю на соняшник
Про це повідомляє УкрАгроКонсалт з посиланням на слова Сакена Байшоланова, керівника відділу кліматології казахстанського Інституту географії та природокористування.
«В умовах очікуваного до 2030 року клімату врожайність ярої пшениці в середньому по наших областях становитиме 63-91% від їх сучасного рівня, а до 2050-х років знизиться до 51-87%. Це означає, що у разі збереження сучасного рівня культури землеробства до 2050 року врожайність ярої пшениці знизиться в країні на 13-49%», — стверджує казахстанський науковець.
Прогноз, на який посилався Сакен Байшоланов, базувався на зростанні економічної активності в країні: згідно з одним його варіантом, в Казахстані в період з 2020 до 2039 рр. температура буде підвищуватися на 1,7 °С, за другим — на 1,9 °С. У наступні 20 років підвищення становитиме 2,4 °С за першим сценарієм, за другим — 3,1 °С. При цьому кліматологи впевнені, що в республіці відбудеться загальне збільшення річної суми опадів, але основне збільшення торкнеться зими, весни й осені. А ось влітку в період з 2020 по 2050 рік можливе зменшення кількості опадів.
Саме це в Інституті географії та природокористування Казахстану і вважають головною причиною зниження врожайності ярої пшениці: все це буде супроводжуватися зростанням випаровування, що призводить до зниження зволоженості території, незважаючи на очікуване зростання опадів за рік на 10%. Крім цього, підвищення температури повітря перевершить оптимальне для росту і розвитку ярої пшениці значення.
Водночас, казахстанські аграрії можуть отримати вигоду від зміни клімату, оскільки це сприятиме підвищенню врожайності інших культур, зокрема, соняшнику.
«Розрахунки показали, що в умовах очікуваного клімату до 2030 року врожайність соняшнику в середньому становитиме 102-109% від їх сучасного рівня, а до 2050 року — 100-105%», — заявив Сакен Байшоланов.
За його словами, це вказує на необхідність розширення посівів теплолюбних культур у північних і східних областях Казахстану.