Використання сидератів сприяє збагаченню ґрунтів та підвищенню врожайності культур

Про вигоду, яку отримують агрономи при використанні сидератів повідомляє agrostory.com.

• По-перше, сидерати заповнюють запаси гумусу в поверхневому шарі ґрунту, підвищуючи, таким чином, родючість орного горизонту, збагачуючи його азотом, фосфором і іншими корисними для культурних рослин макро і мікроелементами;
• По-друге, зелені добрива знижують кислотність ґрунту (рН);
• По-третє, наявність розгалуженої кореневої системи рослин-сидератів пронизуючи поверхневий шар землі, добре структурує і розпушує ґрунт, надаючи йому пористість і захищаючи від розмивання;
• По-четверте, завдяки потужній надземної частини сидерати пригнічують ріст бур'янів і захищають поверхневий шар ґрунту від прямого впливу сонячних променів;
• По-п'яте, завдяки тому, що сидерати швидко перегниває, залишаючи під землею безліч каналів, ґрунт легко насичується повітрям і довго зберігає вологу. Крім того, відмерлі залишки рослин є базовим харчуванням для черв'яків, бактерій і інших корисних мікроорганізмів, які накопичують в ґрунті азот, фосфор, сірку та інші важливі мікроелементи.

Найбільш відомими і часто використовуваними сидератами є конюшина, люцерна, люпин, мишачий горошок. Ці рослини досить невибагливі, дають багату зелену масу і добре протистоять несприятливих погодних і кліматичних умов.

З крижових різновидів сидератів найбільш популярними є ріпак, олійна редька, гірчиця, суріпиця, насичують ґрунт сірої і фосфором. До бобовим відносяться такі сидерати, як: буркун, конюшина, вика, люцерна, сочевиця, чина, соя, горох, нут, люпин та квасоля. Ці рослини поповнюють в ґрунті запаси азоту.

Окреме місце серед сидератів займає фацелія. Крім того, що рослина є чудовим медоносом. Фацелія має розвинену кореневу систему і потужну наземну частину. Крім того вона відрізняється високою морозостійкістю і добре росте на будь-яких ґрунтах.