Уряд підтримав законопроєкт №11486, який регулюватиме обмеження внесення азоту в нітратно-вразливих зонах

Законопроєкт підтримала Верховна Рада 9 листопада у першому читанні, пише Latifundist.com.

До нітратно-вразливих зон відноситимуть землі, стік із яких потрапляє у забруднені поверхневі або підземні води. Відомості про них вноситимуть до Державного земельного кадастру. Водночас програму дій можуть затвердити для всієї України — тоді окремих зон не визначатимуть.

Для нітратно-вразливих зон передбачені обов’язкові програми дій:

• періоди заборони внесення окремих добрив,
• вимоги до зберігання гною,
• обмеження внесення добрив з урахуванням ґрунтів, клімату, сівозміни й потреб культур в азоті.

Відповідно до положень законопроєкту, місткості для гною мають перевищувати обсяг, необхідний на весь період заборони його внесення. Виняток — господарства, які можуть безпечно для довкілля утилізувати надлишок.

Контроль передбачатиме огляд місць зберігання гною та перевірку записів про строки й обсяги внесення азотовмісних добрив. За невиконання або несвоєчасне виконання заходів програми пропонують штраф у розмірі п’яти мінімальних зарплат.

Документ має імплементувати Нітратну директиву ЄС. Однак Головне науково-експертне управління Верховної Ради вважає норму 170 кг азоту на гектар недостатньо обґрунтованою: за його висновком, директива допускає за певних умов до 210 кг протягом перших чотирьох років. Експерти також вказали на відсутність розрахунків додаткових бюджетних витрат і неузгодженість контрольних повноважень.

За поданою редакцією, основні положення закону мають набрати чинності через рік після опублікування, а заходи програм дій — бути реалізовані протягом чотирьох років після їх затвердження.

Зазначається, що законопроєкт наразі пройшов лише перше читання, тому його положення ще можуть змінитися.