Щоб уникнути незворотних змін в рослинництві вже у 2027 році, потрібно зараз працювати з логістикою — Костецький
Про свої прогнози на посівну та сезон 2027 аналітик розповів в ході міжнародної конференції «Fat & Oil Industry 2026».
«Чесно кажучи, у сівбі озимих зернових, мені здається, що варто було би тиснути на гальма вже. За нашими оцінками, по пшениці в нас будуть невикористані перехідні залишки, кратно більші, ніж вони були в цьому році. Якщо в цьому році це було 3 млн т, в наступному році, думаю, ми будемо понад 10 млн т недовиконаного експортного завдання», — зауважив він.
Богдан Костецький також додав, що маємо ще виклики по соняшнику: його не зможуть весь переробити в Україні і не зможуть вивезти те, що не переробили.
«Тобто в нас, напевно, від 2-3 млн т буде перехідних залишків. Це виклик. Зараз ціна на соняшник вже в багатьох регіонах України нижча собівартості. І я думаю, що це величезне питання, на яке на сьогоднішній день взагалі немає відповіді. А що ж навесні сіяти? Залишати землю під пар? Можливо, це на один рік і рішення, так? З іншого боку, коли ти виходиш знову відновлювати виробництво в ці поля, то тобі треба витратити станом сьогодні принаймні 200 доларів для того, щоб рекультивувати і відробити це поле до висіву», — зазначив аналітик.
Тому алгоритм, пояснив він, по суті такий: якщо виробництво дає до 200 доларів збитку на гектар, то все ще має сенс сіяти.
«Я знаю, що Мінагрополітики зараз виношує плани домовитися з нашими європейськими партнерами, підтримати тих виробників, які погодяться призупинити виробництво, десь профінансувати цей пар. Але в цілому хотілося б сказати, що ми знаходимося в статусі, де необхідно черговий раз в українській логістиці перевинаходити себе. І наших європейських партнерів можна зрозуміти. Бо як тільки в нас відкриваються Чорноморські порти, все, що вони інвестували в вагони, в потужності, воно знову просто стає і починає заростати травою. Воно не потрібно», — пояснив Богдан Костецький.
За його оцінками, також і кукурудзи буде недоекспортовано близько 15 млн т.
«Для того, щоб інвестор серйозно подивився в сторону Дунаю, наприклад, Україні необхідно створити передумови, в яких, незалежно від того, чи відкриті, чи закриті глибоководні порти, інвестиція в інші шляхи експорту не буде марною. Тобто потрібно, щоб на рівні держави була створена вільна економічна зона, були приділені певні ресурси для того, щоб інвестор був впевнений у своїх прибутках, незалежно від того, працює глибока вода на повну потужність чи вона працює частково. Дунайський хаб буде завжди витребуваним, він буде працювати і буде калькулювати», — каже аналітик.
Богдан Костецький додає, що варто дивитися саме в цей бік, інакше вже в 2027 році почнуться системні негативні зміни, які можуть стати незворотними: необроблювані землі, скасування бронювань для працівників, оскільки не буде можливості платити їм зарплати і виплачувати податки.