Метт Інгленд займається органічним землеробством на легких піщаних ґрунтах. Такі ґрунти погано утримують вологу, органічну речовину й азот, а поживні елементи легко вимиваються. Тому бобові відіграють важливу роль у сівозміні господарства. Водночас їхні посіви часто залишаються зрідженими, що створює сприятливі умови для поширення бур’янів, зокрема лободи та осоту.

Одним зі способів розв’язання проблеми стало спільне вирощування зернових і бобових. За словами фермера, додавання 40 кг/га ячменю допомагає ефективніше контролювати бур’яни завдяки посиленню конкуренції між рослинами.

Протягом кількох років господарство випробовувало різні комбінації: овес із квасолею, ячмінь із горохом, пшеницю з бобами. Також змінювали норми висіву, щоб визначити оптимальне співвідношення культур.

Що показали п’ятирічні випробування
У маєтку Фрінг порівнювали врожайність монокультур і сумісних посівів протягом 2022–2025 років. За підсумками шести порівнянь у чотирьох випадках спільне вирощування забезпечило вищу валову маржу, хоча результат залежав від комбінації культур і сезону.

Спільне вирощування не гарантує кращого економічного результату в кожному сезоні. Навіть якщо загальна врожайність суміші вища, прибутковість залежить від того, скільки отримано кожної культури та за якою ціною її можна продати.

За словами Метта Інгленда, у 2024 році особливо вдалим виявилося поєднання ячменю та гороху. Фермер отримав 3,5 т/га гороху, який вдалося реалізувати за преміальною ціною. Водночас він наголошує, що успіх цієї комбінації значною мірою залежить від весняних погодних умов.

Наразі фермер використовує співвідношення культур 50:50. Такий підхід дає змогу зменшити ризик, адже за різних погодних умов перевагу в розвитку може отримувати або зернова, або бобова культура.
Окрім сумісних посівів, Інгленд випробовував живі мульчі, зокрема конюшину, яку вирощували разом із товарною культурою. Хоча цей підхід допомагає підтримувати родючість ґрунту, у посушливі весни виникає проблема конкуренції за вологу.

За спостереженнями фермера, використання живої мульчі призвело до зниження врожайності на 30%, а чистої маржі — на £140/га. Тому він вважає, що переваги такого підходу потрібно оцінювати з урахуванням погодних умов і довгострокового впливу на ґрунт.

Яна Красновська, SuperАgronom.com

Інші новини по темі: