Гречка, ріпак і бобові можуть мобілізувати важкодоступний фосфор у ґрунті
Про це йдеться у матеріалі «Перерозподіл, вивільнення та мобілізація важкодоступних елементів живлення у різних ланках сівозміни» на SuperAgronom.com.
Зазначається, що склад та інтенсивність виділення ексудатів сильно варіюються залежно від виду рослини, стадії розвитку та умов зростання. Культури сімейства хрестоцвітих (ріпак, гірчиця) та бобових (люпин, конюшина, люцерна) виділяють значно більше органічних кислот, особливо лимонної та яблучної. Це сприяє розчиненню фосфатів кальцію та алюмінію у ґрунті.
Наприклад, гречка здатна засвоювати фосфор із важкорозчинних фосфатів завдяки виділенню оксалатів та цитратів корінням. Дослідження 2015 року показали, що коріння гречки може знижувати pH в ризосфері на 0,7-1,2 одиниці порівняно з об'ємним ґрунтом, що значно збільшує розчинність фосфатів.
«Для рослин виділення органічних кислот корінням — енерговитратний процес. На нього може витрачатися до 5-8% продуктів фотосинтезу. Цей механізм запускається в основному в умовах дефіциту елементів живлення. Це адаптивна реакція рослин», — йдеться у матеріалі.
Читати також: Мінеральні добрива vs біопрепарати: як оптимізувати витрати на технологію живлення у 2026 році
На інтенсивність та склад кореневих ексудатів культурних рослин, каже Павло Маменко, к.б.н., головний спеціаліст з живлення і захисту рослин компанії «САНАГРО УКРАЇНА», можна впливати ззовні. І це один із недооцінених важелів. Рослина віддає в ґрунт до чверті продуктів фотосинтезу саме через корені — у вигляді цукрів, органічних кислот, амінокислот, якими «годує» корисні мікроорганізми і мобілізує важкодоступні елементи. Ця віддача не постійна, вона регулюється.
«Головний фактор керування — азотне живлення: як і скільки азоту отримує рослина, впливає на те, скільки і яких речовин вона виділяє коренем. Другий важіль — мікробіологічні препарати: бактерії-стимулятори росту (PGPR), потрапляючи в ризосферу, «підказують» кореню виділяти більше корисних речовин і самі виробляють гормони росту, які додатково стимулюють цей процес. Третій, менш керований, чинник — помірний стрес: при нестачі фосфору чи посусі рослина сама починає активніше виділяти органічні кислоти, щоб «видобути» елементи з важкодоступних форм», — розповів Павло Маменко.
На практиці, радить він, впливати варто не на сам процес виділення напряму, а через баланс азотного живлення та якісну мікробіологічну інокуляцію — це і є реальні точки впливу ззовні.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com