На Запоріжжі аграрії скорочують посіви через атаки FPV-дронів і мінування полів

Про це повідомляє «Акцент» з посиланням на слова директорки Департаменту агропромислового розвитку ЗОДА Валентини Крамаренко.

Саме через загрозу FPV-дронів фермери змушені відмовлятися від ділянок в Оріхівському районі, Біленькому, Комишуваській, Тернуватській та інших громадах. Поля перетворилися на зону бойових дій.

Про проблеми роботи аграріїв у прифронтових громадах розповів голова фермерського господарства «Микола Поле» з Комишувахи Микола Грабко.  За його словами, господарство вже не може працювати приблизно на 230 га, де у 2025 році ще вирощували озиму пшеницю та ріпак.

Ще близько 250–270 га засіяли соняшником, однак через посилення атак доступ до цих полів також втрачено.

Читати також: Важкі метали в українських ґрунтах: що показує аналіз 8000 проб вздовж лінії фронту

Безпілотники становлять загрозу не лише для людей, а й для сільгосптехніки. За словами фермера, FPV атакують автомобілі, вантажівки, комбайни та іншу техніку. Окремою проблемою є пожежі на полях: збиті або подавлені засобами радіоелектронної боротьби дрони падають на суху рослинність, унаслідок чого загоряються посіви.

Через небезпеку господарство повністю відмовилося від роботи вночі. Водночас мобільний зв’язок у районі значною мірою відсутній через пошкодження інфраструктури. Щоб підтримувати зв’язок і контролювати безпеку працівників, фермер за власні кошти придбав детектори дронів, Starlink та рації.

Ще одна проблема — вибухонебезпечні предмети на полях. Під час підготовки земель до посівної аграрії виявляють нерозірвані FPV-дрони, «Молнії», уламки ракет та інші боєприпаси. Частину небезпечних предметів доводиться фіксувати й передавати інформацію рятувальникам, а після вибухів фермери самостійно прибирають уламки з полів.

Таким чином, проведення звичайних польових робіт у прифронтовій зоні перетворюється на постійне поєднання агровиробництва та заходів безпеки. Вибір часу для роботи, пересування техніки й доступ до окремих полів визначаються не стільки технологічними потребами культури, скільки ситуацією на фронті.

Проблеми виникають і після збирання врожаю. Через небезпеку водії вантажного транспорту відмовляються їхати до прифронтових територій, що ускладнює вивезення зерна. Один із врожаїв господарства Миколи Грабка довелося зберігати на складі родича. Внаслідок удару БПЛА склад загорівся, а фермер, який перебував приблизно за 15 метрів від місця вибуху, отримав контузію.

Окрім безпекових та логістичних проблем, аграрії стикаються з фінансовими труднощами. Війна обмежує можливості господарств отримувати доходи від реалізації продукції та інвестувати у виробництво, водночас кредитні зобов’язання залишаються. Через це у місцевих фермерів обмежений доступ навіть до держпідтримки.

Читати також: Пекельні жнива 2026. Як росія випалює врожай Херсонщини

На цьому тлі скорочення посівних площ у Запорізькій області є наслідком не лише прямого знищення врожаю чи пошкодження техніки. Частина земель фактично стає недоступною для обробітку через загрозу FPV-дронів, мінування, відсутність безпечного доступу та неможливість забезпечити нормальну логістику.

Ситуація в Запорізькій області показує, що для прифронтових господарств сьогодні йдеться не лише про втрати врожаю. Війна поступово скорочує площу земель, які можна безпечно обробляти, ускладнює проведення польових робіт, зберігання та транспортування продукції, а також збільшує фінансове навантаження на господарства.

Пан Микола каже, що кінцем свою справу не назве, бо він ще живий. Але чи захочуть люди повертатися до землеробства на випалених та замінованих землях після війни — питання, на яке поки що він не має відповіді.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com