Посуха забирає до 30% урожаю: селекціонери шукають рішення у нових сортах пшениці
На Дні поля в Черкаській державній сільськогосподарській дослідній станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» було представлено 11 сортів озимої пшениці, які, за словами керівника станції Володимира Думанецького, адаптовані до сучасних погодних умов.
Як зазначив один із учасників заходу, представник насіннєвої компанії Ігор Омельченко, найбільшим випробуванням для аграріїв за останні роки стала нестача вологи.
«Остання посуха, два-три тижні, забрала у нас майже 30% врожаю. Наші виробники у дуже складних умовах зараз. Вітчизняні сорти вони все-таки більше пристосовані до змін клімату — він стає більше посушливим», — наголосив він.
Аби культури краще витримували кліматичні зміни, науковці більше уваги приділяють селекції, каже Володимир Думанецький. На демонстраційних полях випробовують 11 сортів озимої пшениці, які оцінюють за стійкістю до посухи й морозів.
«Наші науковці працюють над цим питанням, постійно вивчають, які сорти себе краще ведуть. У нас ще є демонстраційний полігон, де ми висіваємо більшу кількість сортів і вивчаємо, як вони реагують на зміну клімату. І, відповідно, тоді впроваджуємо вже більш широке виробництво» — додав він.
Читати також: Вітчизняна селекція в Україні: проблеми та шляхи збереження
Один з технологічних заходів, япрямованих на кдаптацію до кліматичних змін, — густота посіву. Зокрема, на демонстраційних полях випробовують сівбу з шириною міжряддя 30 см та 15 см.
«Враховуючи дефіцит природного вологозабезпечення, це спроба розширити площу живлення, зокрема водного, і таким чином створити більш сприятливі умови для розвитку рослин за рівнем вологозабезпечення», — каже академік Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко.
За його словами, Україна входить до країн, де зміни клімату відбуваються особливо швидко. Тому готуватися фермерам до цих змін треба вже зараз.
«У селекційному напрямку — це виведення стійких до посухи сортів і гібридів, зокрема перехід на вирощування менш вологолюбних культур. Також це застосування нульових або мінімальних технологій обробітку ґрунту, які дають можливість на 20-30% скоротити випаровування», — зауважив науковець.
Адаптація сільського господарства до зміни клімату потребує державного підходу, зазначив Михайло Ромащенко. Один із кроків — створення мережі кліматичних спостережень. За його словами, це допоможе аграріям точніше прогнозувати ризики та добирати технології вирощування.
Алла Гусарова, SuoerAgronom.com