Сьогодні, 05:00 Україна

Масштаби вигорілих полів на Херсонщині видно навіть із супутника

Правобережна частина Херсонської області станом на 29 червня 2026 року. Незважаючи на постійні артилерійські обстріли та атаки безпілотників з боку російських військ, українські аграрії продовжують збирати врожай у прифронтовій зоні, щоденно ризикуючи власним життям. На супутниковому знімку Sentinel-2 L2A (True Color, 29.06.2026) чітко простежується майже безперервна смуга вигорілих сільськогосподарських угідь і природної рослинності, що простягається вздовж правого берега осушеного Каховського водосховища. Її ширина сягає 15–20 км, а загальна протяжність уздовж колишньої берегової лінії становить близько 120 км.

Такий просторовий патерн відображає формування буферної зони високої пожежної небезпеки, де поєднуються наслідки втрати запасів ґрунтової вологи, екстремальної посухи, накопичення сухої біомаси та систематичних бойових дій. У прифронтових громадах правобережної Херсонщини значна частина пожеж на полях виникає внаслідок артилерійських ударів, застосування реактивних систем залпового вогню, скидання боєприпасів і атак безпілотників. У результаті відбувається масштабне знищення посівів і врожаю, що суттєво погіршує економічний стан аграрного сектору регіону, знижує продуктивність сільськогосподарських земель та послаблює продовольчий потенціал території.

Пекельні жнива 2026. Як росія випалює врожай Херсонщини
Читати

Аналіз даних Sentinel-2 L2A дозволяє просторово ідентифікувати концентрацію вигорілих полів саме в прибережній буферній зоні, яка перебуває в межах постійного вогневого ураження. Численні осередки задимлення, зафіксовані під час проходження супутника, підтверджують активне горіння на момент зйомки, тоді як значні площі вже вигорілих земель відображають масштаби втрати сільськогосподарських угідь і рослинного покриву.

Супутникові дані Sentinel-2 L2A документують просторові наслідки систематичного знищення сільськогосподарських посівів унаслідок російської збройної агресії, коли пожежі, спричинені обстрілами, накладаються на екстремально посушливі умови регіону. Поєднання військових дій, втрати запасів ґрунтової вологи, припинення функціонування зрошувальних систем і кліматично обумовленої посухи формує новий фронтир гуманітарно-екологічної кризи, істотно ускладнює ведення сільського господарства та створює довгострокові загрози продовольчій безпеці півдня України.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com