Науковці стверджують, що гліфосат впливає на бджіл: оприлюднено результати дослідження

Результати цієї роботи, профінансованої Національним інститутом продовольства та сільського господарства США, з’явилися на сторінках наукового видання Journal of Experimental Biology.

Гліфосат — це основа більшості агрохімікатів на ринку. Він блокує один конкретний фермент, без якого рослини не можуть фотосинтезувати й гинуть. Оскільки у бджіл та взагалі у тварин такого ферменту в організмі немає, розробники роками запевняли, що для комах-запилювачів цей засіб є абсолютно нешкідливим.

«Нам хотілося перевірити, як гліфосат — найпопулярніший пестицид на планеті — впливає на мізки та поведінку медоносних бджіл. Вони ж постійно чіпляють його, коли літають полями», — діляться дослідники.

Науковці запідозрили, що тут є інший, непомітний ефект. Вони порівнюють стан комах із тим, як почувається людина після сильних таблеток від алергії — коли в голові туман і постійно хилить на сон.

Для перевірки вчені поставили дві штучні годівниці. В одну налили чистий цукровий сироп, в іншу — сироп із домішкою гліфосату. Бджіл приучили літати до обох точок, а самі дослідники кілька днів поспіль похвилинно фіксували кожен їхній крок.

Результат помітили вже на третій день. Ті комахи, що сьорбали воду з гербіцидом, стали літати на збір нектару на 13% рідше. Ба більше, аналізи показали, що у них серйозно змінилася хімія мозку.

«Для однієї окремої бджоли це ніби й небагато, але для вулика втрата 13% працездатності — це серйозний удар. Якщо пестицид підчепить уся колонія, робота з запилення зупиниться, меду поменшає, і вулик просто не перезимує».

В нервовій системі комах дослідники побачили чіткі аномалії: гліфосат збив баланс амінокислот і нейромедіаторів. Саме тому бджоли стали «гальмувати» і гірше виконувати свою щоденну роботу.

Ці висновки серйозно турбують науковців. Схоже, правила використання гліфосату доведеться переглядати, а комах-запилювачів — захищати жорсткіше.

«Якщо ми зрозуміємо, як саме засоби від бур’янів б’ють по корисних комахах, то зможемо адекватніше обирати час і місця для обробки полів. Треба мінімізувати шкоду для природи, не заважаючи фермерам», — кажуть учасники дослідної групи.

 

Олена Басанець, SuperAgronom.com