Залишена зимувати соя втратила якість: аграрії продають «веснянку» значно дешевше
Наприклад, Група «АГРОТРЕЙД» на третьому кластері на Сумщині так і не змогла зібрати восени близько 100 га сої — завадили рясні опади та значний сніговий покрив, місцями до 50 см. Культура тривалий час пролежала під снігом, і навіть під час відлиг процеси ураження та гниття не припинялися.
У результаті навесні отримали лише 5–7% зерна належної якості. Решта врожаю виявилася некондиційною і непридатною для продовольчого використання.
«Таке зерно можна використовувати лише для технічних потреб, наприклад, на біопаливо, спалювання або частково в кормових цілях», — каже Геннадій Малий, головний агроном групи «АГРОТРЕЙД».
Схожий досвід отримала й TG Agro. Через затяжні дощі компанія залишила до весни близько 60 га сої. Спроба зібрати її після підмерзання ґрунту не дала очікуваного результату. Вологість зерна сягала 30%, досушування виявилося економічно невиправданим.
Як зазначає Сергій Войнелович, директор TG Agro, через незібрану сою основний обробіток ґрунту довелося переносити з осені на весну, що змінило терміни та технологію робіт. Цьогоріч на цих площах у TG Agro посіяли кукурудзу. Наскільки запізнілий обробіток вплине на результат, у компанії оцінюватимуть уже після збирання врожаю.
А як пояснює Геннадій Малий, перезимівля сої має низку негативних наслідків: культура починає псуватися, розвиваються хвороби, з’являється пліснява, а насіння поступово втрачає товарні характеристики. Особливо критичними є періоди з перепадами температур, коли чергуються відлиги та морози. У таких умовах соя може частково проростати в полі, й потім уражатися грибковими захворюваннями.
Зерновий брокер Геннадій Левковський додає, що оболонка бобів за зиму часто розтріскується, зерно стає крихким і під час весняного комбайнового обмолоту масово б'ється. Візуально така соя сіра, зморщена та має явні ознаки псування.
Головною ж проблемою весняного збору є катастрофічне зростання показника олійної домішки. Якщо для осіннього товарного зерна нормою є близько 1,8%, то у весняних зразках цей показник може сягати 44,3% (фактично половина партії).
«Для технологів та лабораторій ОЕЗів така сировина — це «ложка дьогтю в бочці меду». Катастрофічна й якість олії. У такій сої шалено високе кислотне число. Олія з неї вийде темною, з осадом, і її рафінація коштуватиме дорожче, ніж сама олія», — зауважує Володимир Левковський.
За його словами, якщо базова ціна здорової сої на базисі CPT завод становить 22 тис. грн/т з ПДВ, то лише за статус «веснянки» переробник одразу закладає стартовий штраф щонайменше 1 тис. грн/т. Далі ціну коригують за формулою Дюваля залежно від вологості та засміченості.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com