Кліматичні зміни змушують аграріїв північних регіонів впроваджувати зрошення: в якому стані наразі системи меліорації

Про це під час конференції Black Sea Grain Kyiv 2026 заявили представники уряду, науковці та учасники ринку, які обговорили перебіг меліоративної реформи та перспективи розвитку зрошення.

Реформа меліорації фактично переходить до другого етапу після ухвалення законопроєкту №7577. За її словами, держава вже створила базові законодавчі умови для передачі частини управління меліоративною інфраструктурою самим аграріям через організації водокористувачів.

В Україні вже створено 77 організацій водокористувачів, а 14 із них отримали у користування державне меліоративне майно. Вона пояснила, що нова модель має зробити систему більш ефективною та енергонезалежною, оскільки зараз до 80% вартості подачі води припадає саме на електроенергію. Держава поступово відходитиме від прямого контролю над інфраструктурою, а формування вартості послуг та управління витратами перейде до самих водокористувачів.

Начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк заявив, що зміни клімату вже суттєво впливають на агровиробництво.

«Загальна кількість опадів не зменшується критично, однак змінюється характер їх випадіння — місячна норма може випасти лише за кілька днів. Без відновлення систем меліорації до 2050 року площі посушливих земель на півночі України можуть зрости на 30%. Він також зазначив, що температурні показники північних регіонів уже наближаються до тих, які раніше були характерними для південних областей», — наголосив Юрій Кіріяк.

Проте одним із головних бар’єрів для розвитку зрошення залишається відсутність повної інформації про наявні водні ресурси. В Україні фактично досі немає повноцінного державного водного кадастру, хоча така норма передбачена Водним кодексом ще з 1997 року. Міністерство економіки наразі шукає донорське фінансування для створення сучасного водного кадастру та публічної карти водних ресурсів, які мають стати основою для подальшого розвитку зрошення.

Тим часом кліматичні зміни вже змушують аграріїв північних регіонів активно впроваджувати полив. Температури на Житомирщині нині відповідають тим, які були характерними для Херсонщини близько 20 років тому.

Крім того, учасники ринку повідомили, що в межах проєктів за підтримки Програми АГРО у 2026–2027 роках планується інвестувати майже $5 млн у сучасне меліоративне обладнання, автоматизацію, метеостанції та дощувальну техніку.

За оцінками профільних асоціацій, реалізація цих проєктів дозволить розширити площі зрошення приблизно на 7 тис. га та стимулювати розвиток ринку сучасних меліоративних технологій в Україні.

Олена Басанець, SuperAgronom.com