Фітотоксичність у кукурудзи: 3 критичні помилки застосування гербіцидів назвав експерт

Фітотоксичність на кукурудзі часто є причиною найбільш поширеної помилки застосування гормональних гербіцидів — застосування у більш пізні фази росту і розвитку культури. А також застосування гормональних препаратів за понижених температур повітря.

«Нехтування правилами застосування цієї групи гербіцидів може «вилитись» у деформацію рослини, скручування листової пластини, недозапилення, недосформованість качана, нерівне розміщення зерен у рядах, зменшення кількості зерен в качані тощо. Це найчастіше свідчить саме про пізні терміни внесення гормональних гербіцидів і, відповідно, прояви фітотоксичності, — каже фахівець.

Помилка №1: неправильне визначення фази кукурудзи

Проблема з пізнім внесенням гербіциду може бути обумовлена неправильним визначенням фази культури унаслідок неправильного підрахування листків на рослинах.

«Тобто на етикетці вказана фаза, але є кілька шкал, за якими рахують листки. Хтось рахує по методу «комірців» (шкала Університету Айови), а хтось — за європейською шкалою ВВСН. Різниця між ними може бути у 2-3 листки, й чим вища фаза, тим більша може бути розбіжність. Бо є продукти, якими можна працювати від 3-4 до 5 листків, максимум — до 7 за певних умов. А є більш м'які продукти, які можна застосовувати до 10-го листка (якщо є така необхідність), наприклад Міладар або Міладар Дуо, — обґрунтував Олександр Мигловець.

Помилка №2: несумісні бакові суміші

Другою помилкою при роботі з гормональними гербіцидами є додавання до бакової суміші несумісних діючих речовин. Наприклад, карбамід, мікродобрива та інші продукти, які можуть посилювати фітотоксичність навіть тоді, коли самі діючі речовини гербіциду мають м’якшу дію.

Помилка №3: якість води та pH

Третя помилка — нехтування показниками води у робочому розчині. Олекандр наголошує, ефективність обробки лише на 50% залежить від власне препарату, а решта — від погодних умов, води робочого розчину, фази росту й розвитку, шкодочинного об'єкта тощо. Для кожної діючої речовини має бути свій оптимальний pH робочого розчину, щоб не відбувався лужний гідроліз та інші явища, а також щоб іони кальцію й магнію не зв'язувалися швидко з діючою речовиною.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com