Внесення азоту: які обмеження чекають аграріїв згідно нітратної директиви ЄС — нагадав науковець

Про це нагадав доктор с.-г. наук, Владислав Черчель, професор, директор Інституту зернових культур НААН.

Йдеться про нітратну директиву ЄС, яка є частиною водної політики Євросоюзу та спрямована на зменшення забруднення водних ресурсів азотом. Для України ця проблема також залишається гострою, адже в багатьох регіонах фіксують підвищений рівень нітратів.

Основні вимоги до аграріїв

Європейські норми передбачають низку обмежень щодо використання органічних добрив:

• максимальна норма внесення азоту — не більше 170 кг/га на рік;
• заборона внесення органічних добрив у зимовий період (з 15 листопада по 15 березня);
• обов’язкова наявність потужностей для зберігання гною щонайменше на 4 місяці;
• необхідність розроблення планів використання азоту в господарствах.

Водночас дослідження показують, що частина аграріїв не дотримується цих вимог. Зокрема, 24% фермерів продовжують вносити добрива взимку, а 12% ігнорують обмеження щодо рідких органічних добрив. Серед порушників є і великі господарства.

Чому не варто вносити азот узимку

Фахівці наголошують: внесення азоту в холодний період є неефективним. Рослини перебувають у стані спокою та не засвоюють поживні речовини, тоді як азот вимивається з опадами у ґрунтові води та водойми. У результаті аграрії втрачають добрива, а довкілля зазнає додаткового навантаження.

Проблема зберігання гною

Найгірша ситуація, за даними досліджень, спостерігається зі зберіганням гною. У багатьох господарствах він зберігається без спеціальних майданчиків, що призводить до втрат азоту під час опадів.

Європейські вимоги передбачають:

• наявність водонепроникної платформи;
• використання щонайменше двох резервуарів;
• окреме зберігання рідкої фракції;
• накриття для запобігання вимиванню;
• розміщення сховищ на відстані 25–100 м від водойм.

Нагадаємо, польський фахівець обґрунтував недоцільність азотного підживлення озимих у посушливі періоди.