Україні слід визначити статус NGT в законодавстві, щоб надалі конкурувати на ринку насіння сільгоспкультур — Григоренко

Про це виданню Економічна Правда розповіла Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.

Вона зазначила, що NGT-рослини, підпадали під ті самі жорсткі правила, що й ГМО, хоча принципово від них відрізняються. Тож наприкінці 2025-го держави-члени ЄС розділили поняття: класичні ГМО з чужорідними генами та точкове редагування власного геному рослини.

Метод геномного редагування дозволяє швидко адаптувати сорти рослин до викликів у сільському господарстві, тоді як класична селекція — це роки схрещувань і відбору.

Оскільки ЄС є ключовим ринком для українського насіння та агропродукції, питання гармонізації правил обігу насіння стає питанням конкурентоспроможності. Гармонізація законодавства дозволить долучатися до європейських проєктів та швидше виводити нові сорти на ринок і в Україні.

Для українського агросектору найцікавішими є такі напрями геномного редагування:

• Пшениця зі стійкістю до посухи та хвороб — Україна входить у топ-5 світових експортерів, де посухи стають нормою, стабілізувати врожайність без NGT-сортів дедалі складніше.
• Соняшник зі стійкістю до вовчка без трансгенних вставок — NGT дозволяють створити стійкі сорти без статусу ГМО, що критично для експорту до ЄС.
• Соя з підвищеним вмістом білка та посухостійкістю — попит на високобілкову сою в ЄС зростає, і Україна може зайняти цю нішу.
• Ріпак зі стійкістю до розтріскування стручків — NGT-сорти знижують втрати врожаю без впливу на якість олії.

«Щоб скористатися можливостями, нам необхідно зробити кілька послідовних кроків, а саме — визначити статус NGT в українському законодавстві, спрямувати селекцію на культури з реальним попитом, забезпечити гармонізацію правил із ЄС та інвестувати в навчання фахівців та інфраструктуру, — каже Сюзанна Григоренко.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com